Страница 31 из 43
Любов Іванівна 43 роки. Жінка з пострадянського простору. Звикла задовольнятися малим та Сергія привчила до цього. Хазяйновита та домашня. Все життя жила для чоловіка та сина, а після того як помер чоловік, не може дати собі ради, тому що почала жити одна. Нав'язується невістці Марині з порадами, тому що хоче "як краще" та "бажає щастя власному сину". Але коли баче що Марина намагається коректно пояснити, що вони самі знають як їм жити, ображається та почуває себе жертвою. Лицемірна. Заздрить Марині, тому що власне життя не вдалось.
Віктор 27 років. Розумний, надійний, перспективний та інтелігентний молодий чоловік. Нащадок заможних батьків. Живе за власними правилами. Не дозволяє суспільству нав'язати собі общеприйняті стандарти, тому що це його життя і він живе так, як сам вважає за потрібне. Розуміє, що життя треба не прожигати, а проживати. І проживати гідно.
Дія перша
Сцена перша
2003 рік
Кафе.
Сергій і Марина дивляться меню
Сергій
Марина, що ти будеш замовляти?
Марина
Каву.
Сергій
А давай замовимо шампанське?!
Марина ( здивовано)
Шампанське?
Сергій
Так!
Марина
А хіба сьогодні велике свято?
Сергій ( бере її за руку)
Марина, ми з тобою вже рік зустрічаємось, ми кохаємо одне одного, то ж давай одружимось?
ПАУЗА
Марина
Сергій, ти зараз пожартував?
Сергій
Ні. Я кажу серйозно. Чи ти мене не кохаєш?
Марина
Ну що ти таке кажеш? Звісно, я тебе кохаю! От тільки, якщо чоловік має серйозні наміри, стосовно дівчини і, дійсно, хоче одружитись, він робить пропозицію з золотою каблучкою з дорогоцінним камінням.
Сергій (засмучено)
Дорогоцінне каміння?
Марина
Так. Діаманти, смарагди, сапфіри або рубіни. Розумієш?
Сергій
Яке твоє улюблене дорогоцінне каміння?
Марина
Смарагд. (телефонний дзінок) Алло. Так, я подавала своє резюме у вашу фірму. Яка адреса? Так, мені зручно. Я знаходжусь поряд з цією вулицею, можу прийди на співбесіду прямо зараз, якщо вам зручно. Чудово! Я підійду приблизно через десять хвилин. (відключає зв'язок) Сергій, мене запросили на співбесіду, то ж я маю бігти.
Сергій (засмучений, але намагається це не показувати)
Звісно.
Марина (цілує його)
Побачимось пізніше.
Сергій
Де тебе зустріти після співбесіди?
Марина
Давай зустрінемось завтра? Сьогодні, о п'ятій годині вечора я пообіцяла батькам, що поїду з ними у гості до родичей. Ми давно з ними не бачились, якщо я відмовлюсь, вони можуть образитись.
Сергій
Добре, Марина. Я буду за тобою сумувати.
Марина
І я також буду за тобою сумувати, Сергій. (цілує його та йде)
Сергій (один)
Золота каблучка зі смарагдом? Це дорого. Ну що ж, на весілля я вже зібрав гроші і на каблучку зберу! Як раз, в мене завтра зарплата, та ще й премія в цьому місяці велика, тому що я перевиконав план на роботі! Думаю, в мене вистачить грошей на золоту каблучку зі смарагдом!
Підходить Любов Іванівна
Любов Іванавна
Сергій, синку, не очікувала тебе тут побачити. А чого це ти такий засмучений?
Сергій ( здивовано)
О! Мама, а що ти тут робиш?
Любов Івнанівна
В мене тут зустріч.
Сергій (здивовано)
З ким?
Любов Іванівна
З моєю давньою подругою Тамарою, ми вчились разом у технікумі, а після закінчення, вона поїхала в інше місто, по роботі направили... і там вийшла заміж, та й залишилась жити. Але нещодавно, Тамара повернулась, чоловік помер, а в неї тут квартира ще від батьків залишилась, та й, взагалі, як вона сама зізналась, все життя її тягнуло додому... Ми випадково зустрілись. Дивно, що взагалі впізнали одна одну... До речі, моя подруга має дочку, твоя ровесниця, її звати Світлана. Вона також переїхала разом з моєю подругою...
Сергій (байдуже)
Зрозуміло.
Любов Іванівна
Сергій, Світлана в нашому місті не має друзів, тому що нещодавно переїхала, то ж ти міг би показати їй місто та пам'ятки.
Сергій (бурчить)
Робити мені більше не має чого!
Любов Іванівна
Ну і дарма! Познайомився б з нею. Світлана така хороша дівчина, хазяйновита...
Сергій
А мені що з того?
Любов Іванівна
Як це? Тобі вже двадцять три роки, пора одружуватись.
Сергій
Я і так збираюсь одружитись.
Любов Іванівна
З Мариною?!
Сергій
Звісно, з Мариною. Ми зустрічаємось вже рік...
Любов Іванівна
Ну то й що? (коротка пауза) А вона, часом, не вагітна?!
Сергій
Ні, мама. Ми з Мариною кохаємо одне одного і хочемо одружитись.
Любов Іванівна
Марина, дівчина гарна, але дорого вдягається. Та й ти ж бачиш, батьки їй подарували мобільний телефон на День народження... До того ж, ти і сам знаєш, що батьки Марини тебе не долюблюють, тому що ти "не їх кола", теж мені, аристократи... Ти її не потягнеш, вище голови, все одно, не вдасться стрибнути, я завжди тобі про це говорила. А ось Світлана скромна...
Сергій
Мама, мені байдуже яка там Світлана. Я кохаю Марину і хочу одружитись з нею. На цьому розмова закінчена. ( йде)
Любов Іванівна
О це так новина! Така невістка як Марина мене не влаштовує! Я проти цьо шлюбу, і все зроблю, що б Сергій та Марина розійшлись! ( помічає Тамару) Тамара, як я рада тебе бачити!
( йде до Тамари ( за куліси)
Сцена друга
Ресторан.
Сергій чекає Марину.
Хвилюючись крутить у руках коробочку з каблучкою
Сергій ( один)
Як краще зробити пропозицію Марині? Можливо, як у фільмах показують: попросити офіціанта підкласти каблучку у десерт, а коли Марина буде їсти, побачить каблучку. ( трохи подумавши) Ні. Це банально. (коротка пауза) В усіх мелодрамах показують що саме так роблять пропозицію, наче іншого способу немає! Для Марини я хочу придумати щось особливе, тому що вона сама особлива! (мрійливо) Так, Марина дивовижна! (коротка пауза. Закриває очі та проговорює її імя. Потім розплющує очі і дивиться на часи) Сподіваюсь, цього разу вона мені не відмовить, я маю серйозні наміри стосовно Марини і я їй це доведу... Але, скоро Марина прийде, а я ще не вигадав оригінальний спосіб як подарувати їй каблучку! (бачить як заходить Марина, та ховає коробочку з каблучкою в карман) Марина, привіт. Я радий тебе бачити.
Марина (цілує Сергія)
І я рада тебе бачити, Сергій.
Сергій
Як минув твій день?
Марина
Погано.
Сергій
Що сталося?
Марина (засмучена)
Я їздила на співбесіду. Але мені відповіли, що їм потрібні дизайнери з досвідом роботи. І це вже третя співбесіда на цьому тижні! Я їздила в три різні фірми, але мені завжди відповідають одне і те ж саме! Звідки людина візьме досвід роботи, якщо ій завжди відмовляють?!
Сергій ( гладить її по руці, намагаючись заспокоїти)
Не переймайся, кохана. Все буде добре.
Марина
Буде добре, тільки якщо я буду щось для цього робити... Втім, дякую за підтримку.
Сергій
Я тебе кохаю та бажаю щастя. (трохи подумавши) А чому твої батьки не допоможуть тобі влаштуватись через знайомих?