Страница 15 из 43
Власниця території у центрі міста
Дільничий
Дія перша
Сцена перша
Двір інституту.
Артем та Михайло.
Артем
Подумати тільки, Михайло, вже зовсім скоро будуть літні канікули!
Михайло ( також з радістю )
Навіть не віриться! Однак, треба поквапитись та знайти підробіток на літо...
Артем
Хіба ти не збираєшся їхати на море? Всі студенти їздять літом на море, щоб відпочити, а також заробити грошей.
Михайло
Я ще сам не знаю. ( коротка пауза ) Послухай, Артем, я маю до тебе прохання.
Артем
Яке?
Михайло ( не рішуче )
Не міг би ти дізнатись, де проведе літо твоя одногрупниця Валерія?
Артем
Ось воно що! Тож ти закоханий у Валерію?
Михайло
Так що, ти дізнаєшся?
Артем
Мені не складно це зробити, ось тільки що це змінить?
Михайло
Я влаштуюсь на роботу разом з Валерією та познайомлюсь з нею.
Артем (знущаючись)
Серйозно? (трохи помовчав) Михайло, ви вчитесь разом вже другий рік, і ти досі не познайомився з нею.
Михайло
Ми з нею вчимось не разом, а не паралельних курсах.
Артем
Ти не міг закохатись в іншу дівчину, більш просту? Адже Валерія має такий стервозний характер...
Михайло
Ти закоханий в Ганну, подругу Валерії, яка набагато простіша за неї. І який з цього толк?
Артем ( зітхає )
Так, Ганна та Валерія дуже різні, і як вони подружились?
Михайло ( бачить Валерію )
Привіт. (навмисне не дає їй пройти)
Валерія ( шипить )
Я можу пройти?
Михайло
Тільки в обмін на твій номер телефону.
Валерія
А це не забагато?
Михайло
Взагалі, ти не мій тип.
Валерія ( злісно сміється )
Так? Тоді навіщо тобі мій номер телефону? Я впевнена у тому, що ти божеволієш від мене, однак, кажеш мені інше, для того, що б я сама стала більш простою. (сміється) Ти вважав, що я не здогадаюсь? Ти розраховував на те, що я почну вішатись тобі на шию?
Михайло
Ні. Ти не правильно мене зрозуміла. (коротка пауза) Я попросив твій номер телефону тому що мені цікаво знати що ти за особистість. Я вважаю, ми могли б стати подругами...
Валерія (здивована)
Подругами?
Михайло (трохи помявшись)
Ти не мій тип не тому що я вважаю тебе не достатньо симпатичною, а тому що я сам інший.
Валерія (ще більш здивована)
Тобто, ти...
Михайло ( перебиває її)
Так. Тільки не кричи. Я не хочу щоб про це хтось знав. Сама знаєш, яке ставлення до представників не традиційної орієнтації.
Валерія ( знущаючись)
Артем, я не знала, що ти маєш таких друзів! А ти, часом, не того... (Артем дуже розлютився)
Михайло (бере Валерію під руку та відводить у бік)
Ні, Артем має традиційну орієнтацію. Так що там що до номера телефону?
Валерія ( зацікавлена )
Записуй. ( показує йому номер свого телефону, Михайло записує його, після чого Валерія йде)
Артем ( розлючений)
Михайло, ти навіщо їй це сказав?!
Михайло
Для того, що б познайомитись...
Артем
А якщо Валерія розповість про це Ганні, що вона про мене подумає?!
Михайло
Я ж сказав Валерії, що ти маєш традиційну орієнтацію!
Артем
Краще б ти собі нормальну дівчину знайшов, а не цю... Валерію!
Михайло
З більш спокійними дівчатами мені не цікаво. Мені подобаються дівчата зі складним характером, такі як Валерія.
Артем
У такому разі, ви обоє з Валерією ( крутить пальцем біля скроні)
Сцена друга
Урок.
Ганна мрійливо дивиться на Павла Олексійовича.
Ганна (тихо)
Незабаром настануть літні канікули, і я, потім, ще довго не побачу Павла Олексійовича. Тільки подумати, три місяці! Це так довго! (тяжко зітхає) Ох, якби ж хтось знав, як я страждаю... Я нічого поганого не бачу у тому, що я закохалась у свого вчителя. Тим більш, Павло Олексійович не одружений, я повнолітня, все цілком невинно. Правда, і зі мною він відносин не має. ( знову зітхає) Нерозділене кохання до свого вчителя - це переживає кожна друга дівчина. Я знаю, що через багато років, я буду сміятись над собою, і над тим, якою я була дурненькою, тому що так страждала, через людину, яка не звертає на мене увагу. Але як же мені складно жити зараз! Коли я бачу Павла Олексійовича, не можу відірвати від нього погляд, не дивлячись на те, що мені не подобається вчитись, але його предмет я знаю добре, і навіть реферати пишу. А коли Павло Олексійович звертається до мене, по моєму тілу пробігає озноб, і мені здається, що я говорю, якусь, маячню, але я намагаюсь триматись впевнено. ( на мобільний Валерії надходить sms, і вона звертається до Ганни)
Валерія
Ганна, він надіслав мені sms-ку. Пропонує ввечорі піти до кав'ярні, у студмістечку. Як ти вважаєш, мені погодитись?
Ганна ( вказуючи на Павла Олексійовича)
Він?!
Валерія ( з роздратуванням)
Ні! Михайло, з паралельного курсу надіслав мені sms-ку.
Ганна
Як ти вважаєш за потрібним, так і роби. (мрійливо дивлячись на Павла Олексійовича) Який в нього голос! Я б слухала Павла Олексійовича годинами, мені б його заняття ніколи б не набридали...
Валерія ( в бік)
Як же я втомилась слухати цю маячню від Ганни про почуття! ( Ганні) Ганна, якби я знала, що мені робити у цій ситуації, я б у тебе не питала поради!
Павло Олексійович ( суворо)
Валерія, Ганна, що там за розмови?
Валерія
Ми обговорюєм тему заняття, Павло Олексійович.
Павло Олексійович
Чудово, Валерія. У такому разі, прошу до дошки.
Сцена третя
Вечір, кав'ярня.
Михайло та Валерія.
Валерія
Про що ти хотів зі мною поговорити?
Михайло
Про життя. Мені здається, у душі, ти дуже чуйна людина, Валерія.
Валерія
В кожній людині є як хороші, так і погані сторони...
Михайло
Так, це само собою. І все-таки, мені цікаво, чому ти така зла та егоїстична.
Валерія
Це вроджені риси мого характеру, якими я пишаюсь! Всі скаржаться на те, що я маю поганий характер, тому що ніхто не може мною маніпулювати, я цього не дозволяю!
Михайло
І правильно робиш! (обоє сміються) Я люблю дівчат з сильним характером. (Валерія дивиться на нього з питанням в очах) Тобто, я хотів сказати, що мені подобається товаришувати з дівчатами, які мають сильний характер.
Валерія
Нам всім подобається те, що близько по духу. Я чула, що і в тебе характер не простий.
ПАУЗА
Михайло
Що ти ще про мене чула?
Валерія
Що тебе всі бояться та поважають.
Михайло ( з грустю)
Боятись та поважати людину - це різні речі.
Валерія
І все ж, тобі вдалося поєднати те, що не можливо поєднати, по відношенню до себе. А також, я чула, що ти зустрічався з якоюсь дівчиною...
Михайло ( нервує)
Вона була моїм прикриттям, сама розумієш... (трохи заспокоївшись) Лєра, ти так багато про мене знаєш, це неочікувано. Я вважав, що ти мене не помічала.