Тісний закуток

- Як скажете, моя люба.

Він підвівся. Вона розвернулася і пішла тим шляхом, яким прийшла. Капітан Ніколс пішов за нею. Його обличчя було дуже серйозним. Лікар подумав, що тепер він ніколи не дізнається правди про бідного Фреда Блейка. Він похмуро посміхнувся, коли побачив, як шкіпер мовчки йде вулицею біля своєю дружини.

Слабкий вітерець раптом зашурхотів листям дерев, і промінь сонця пройшов крізь них і на мить затанцював біля нього. Він подумав про Луїзу та її попелясто-білокуре волосся. Вона була схожа на чарівницю в старовинній казці, яку чоловіки кохали до загибелі. Вона була загадковою фігурою, яка виконувала свої домашні обов’язки з непохитним самовладанням і з безтурботністю чекала, що з нею трапиться свого часу. Йому було цікаво, що це буде. Він злегка зітхнув, бо як би там не було, якщо найбагатші мрії, які пропонувала уява, стануть дійсністю, врешті-решт вони залишаться лише ілюзією.

КІНЕЦЬ

КОМЕНТАРІ

Роман «Тісний закуток» з’явився у продажу у листопаді 1932 року. У цьому ж році був перевиданий і до 1938 року виходив кожен рік. Як пояснює сам Самерсіт Мом (а ніякий не Моем) у передмові одного з перевидань роману, він був задуманий ще в той час, коли письменник закінчив рукопис «Місяць і мідяки», тобто ще в 1919 році. Коли рукопис повернувся до нього, надрукований машиністкою, і Мом виправляв помилки перед відправкою у видавництво, він раптом зрозумів, що з частини монологу одного з персонажів можна зробити інший роман. Цим персонажем був капітан Ніколс. Мом вирізав ту розповідь шкіпера з рукопису і перетягнув його, разом з його дружиною, і з його оповідкою у новий твір, який він спромігся написати тільки через тринадцять років.

Дія відбувається у тому ж проміжку часу, що й друга половина роману «Місяць і мідяки», тобто одразу після Першої Світової війни, але не на Таїті, а на Молуккських островах Малайського архіпелагу. Основні події роману проходять на островах-близнюках Канда-Мейра. Насправді це назва одного з островів спецій, і зветься він Банда Нейра. Інший острів-близнюк має назву Банда Апі.

Головного персонажа роману доктора Сондерса Мом теж запозичив з іншого свого твору, а саме зі збірки замальовок «На китайській ширмі» 1922 року, з 35 оповідки «Незнайомець». «Він був лікарем, який жив у центрі міста серед китайців»,- пише там Мом про Сондерса. – «Його не було в реєстрі, але хтось з’ясував, що він має належну кваліфікацію; його вилучили, але за який злочин, соціальний чи чисто професійний, ніхто не знав; ні як він опинився на Сході і врешті-решт оселився на узбережжі Китаю». У новому романі Сондерс признається, що йому доводилось «тільки професійно» вбити людину. Але, скоріш за все, доктор Сондерс втік з Англії не через це, а щоб не бути заарештованим, як Оскар Вайлд. Принаймні Мом натякає на те, що доктор Сондерс у своєму минулому лондонському житті належав до гомосексуальної тусовки. Його милування тілами юнаків і визнання, що він «як правило, не був зачарований жіночою красою», з наступною даниною мізогінізму, і надало, можливо, письменнику Гору Відалу право заявити, що роман про «крипто-гомиків».

Епіграф до роману Мом взяв з книги «Роздуми» філософа і імператора античного Риму Маркуса Авреліуса (III,10).

РОЗДІЛ 2

«...практикував у Фу-чоу». Фу-чоу – тодішня європейська назва китайського міста, яке зараз називають Фучжоу.

«...bеche de mer». Делікатес, приготований з морського огірка.

РОЗДІЛ 3

«...голландський regisseur». Regisseur – управляючий (фр).

«...ротанговий тент». Тобто зроблений з кори ротангової пальми.

«...знебарвленого саронга». Саронг - це великий відріз матерії, який обертають навколо тіла. У чоловіків обертається зазвичай навколо стегон, а у жінок - на рівні грудей і доходить як до колін, так і до кісточок ніг.

РОЗДІЛ 4

«...прибули на люгері». Люгер – невеликий до 15 метрів вітрильник, маючий зазвичай дві мачти.

РОЗДІЛ 5

«Одне з проу». Проу – невелике судно з одним трикутним вітрилом і з одним виносним балансиром для остійності.

«...перечитував Піпса і босуелловського «Джонсона», Монтеня у перекладі Флоріо і есе Хезлітта». Піпс (Pepys) – англійський чиновник часів Стюартівської Реставрації, тобто середини і кінця 17 століття, автор дуже цінного щоденника про тогочасне життя. Босуелл (Boswell) – автор біографії свого друга доктора Семюела Джонсона, письменника і критика 18 століття. Флоріо (Florio) – письменник і перекладач часів королеви Ілізабет I. Монтень (Montaigne) – французький громадський діяч і філософ, автор знаменитих «Дослідів», які переклав на англійську Джон Флоріо. Хезлітт (Hazlitt) – відомий есеіст початку 19 століття.

«...звіти Хаклюйта». Хаклюйт (Hakluyt) – видавець книг про подорожі в Америку і на Схід у часи правління Ілізабет I і Джеймса I.

«...подорожей падре Хука». Падре Хук, скоріше - Юк (Père Huc) – французький католицький місіонер і мандрівник середини 19 століття. Залишив спомини про подорожі по Тибету і Китаю.

«...хто не вимовляє «h»». Проста вимова середніх і нижніх слоїв Лондона відзначалася вимовою, особливістю якої було не вимовлянням «h» на початку слова. Саме так розмовляє капітан Ніколс, що не можна передати при перекладі.

РОЗДІЛ 6

«...була «дружина-голландка»». Довгий валик з ротангу або очерету, який в тропічних країнах використовують для збереження прохолоди.

РОЗДІЛ 7

«...прямо до Б. П. Б.?» Б.П.Б. (B.N.B.) – Британське Північне Борнео – в ті часи колонія Великої Британії на острові Борнео.

РОЗДІЛ 9

«Чанду?» Концентрат опіуму для куріння.

«...брудне парео». Чоловіче парео схоже на саронг.

«Ви ж на обліку не стаєте?» Ніколс має на увазі облік у поліції, натякаючи на злочинне минуле Сондерса.

РОЗДІЛ 10

«...грали в кріббідж». Кріббідж (cribbage) - популярна в Англії гра у карти для двох гравців. Метою гри є набрати раніше суперника 121 очко. Грають на повну колоду у 52 карти.

РОЗДІЛ 11

«...вулиця на північній стороні, що вела від проспекту Шефтсбері до Чарінг-Кросс-роуд, де від одинадцяти до дванадцяти людей прогулювались туди-сюди скупченим натовпом». Тут Мом натякає на тусовку гомосексуалістів, які потім у тій же стороні Лондона, за проспектом Шефстбері у Сохо почали так само скупчено оселятись.

«...допомогою бацилли Флекснера». Бактерія, віднайдена американським вченим Флекснером, що викликає тяжку форму дизентерії.

«...цілком infra dig». Скорочено від infra dignitatem – принизливо.

«...окрім «Неві Кат» Плеєрсів». Табачна суміш для паління люльки, особливо популярна у Британії, фірми «Джон Плеєр і сини».

«... називають ларрікін». Ларрікін (larrikin) – австралійське слово, яким називають людину, що зневажає умовності, погано поводиться, хуліган.

«Австралія felix». Тобто щаслива Австралія.

РОЗДІЛ 13

«...ви везете Кайсара і його щастя». Сондерс цитує Плутархоса в його життєписі Кайсара («Порівняльні Життєписи» 38.3): «Ріка, змагаючись з морськими хвилями, грізно клекотіла й вирувала. Стерничий, не спроможний опанувати стихію, наказав матросам повернути корабель назад. Почувши таке, Цезар сказав, хто він такий і, схопивши за руку оторопілого стерничого, заволав: «Уперед, дорогий, не бійся нічого! Ти везеш Цезаря і разом з ним його щастя». (Переклад Йосипа Кобова і Юрія Цимбалюка).

РОЗДІЛ 15

«...в півкабельтова шириною». Півкабельтова – це 92,5 метра.

«...щонайменше шість футів три дюйми». 1метр90,5 сантиметрів.

«...Ллють сльози нині, як смолу цілющу / Дерева аравійські рясно ронять». Крістессен цитує трагедію «Отелло, венеціанський мавр» з монологу Отелло перед самогубством.(V.2) Переклад Ірини Стешенко.

«...одному з перкенірів». Перкеніри – це іммігранти, яким після 1616 року були роздані земельні ділянки, що називалися «перкен», тобто фруктові сади.

«Сьогодні це райстафель». Райстафель, бо Мом вказує назву німецькою – Reistafel, з голландської означає «рисовий стіл», коли одночасно подається велика кількість блюд з рисовою кашею посередині.