Страница 13 из 16
СКЛАДНЕ ПИТАННЯ
Господарів пограбувавши
І їхнє все добро продавши,
Зібравсь актив колгоспний спішно:
Що будемо робити з грішми?
Сільська еліта розумова
«,Купімо — радила — корову!»
Проте не обійшлось без фракцій:
«Купім — казали інші — трактор».
Тут слово взяв «товариш» з міста:
— Я б радив вам на трактор сісти,
Бо трактор тягне, трактор оре,
Роботи робить трактор море!
І як то буде виглядати:
У плуг корову запрягати?
Аж дід Охрім й собі взяв слово:
— А я кажу — купім корову!
Бо як на нас почнуть дивитись,
Як трактор станемо доїти?
12.5.81
ДІЯГНОЗ
Мій друг, Петро, відколи й жив,
Не міг терпіти лікарів:
Іти до лікаря йому
Все 'дно, що іншому в тюрму.
Але здоров'я — так вже є —
Довіку небо не дає:
Пропав у хлопця апетит,
Нічо’ не їсть, погано спить...
Не знає жінка: в чім тут річ? —
Візьми і доктора поклич.
І як Петро не відмагавсь,
Дружина свого домоглась.
От лікар перед ним стоїть:
— Добридень, Петре! Що болить?
— Болить? Ну, як би вам сказати? —
На то Ви й лікар, щоб те знати!
— В такому разі, друже мій,
У мене досвід замалий, —
Заждіть хвилинку, хай-но я
Покличу ветеринаря:
Він вміє ставити діягноз
І хворих за язик не тягне!
3.7.80
ОКТЯБРИНИ
Тому, що німо по церквах,
Хрестини став робити ЗАГС;
Щоправда зве їх не хрестини,
А по-новому — октябрини.
Щасливі їз своєї долі,
Що врешті-решт діждались доні,
Ідуть до ЗАГСу Ганна й Гнат —
Совєтських двоє молодят.
У ЗАГСІ зважили дитину
І відкривають октябрини:
— Ось маєш, Гнате, імена:
Є Революція у нас,
Є Реконструкція, Електрика,
Трансляція і Діялектика.
Та мнуться щось і Ганна й Гнат,
— Раз так — говорить бюрократ —
То ми твоє дівчатко юне
Віднині зватимем Трибуна.
Йдуть молодята з октябрин,
Аж їх здибає дядько Клим:
— То й як же ваше щастя звати?
— Трибуна! — кажуть Ганна з Гнатом.
— То що ти, Гнате, геть здурів? —
Не стримавсь Клим від гострих слів —
В нас на трибуну, знаєш сам,
Вилазить кожен хуліган,
Невже ж і для своєї доні
Ти кращої не хочеш долі?
11.7.81
КОМУНІЗМ ТА КОМУНІСТИ
НАЙБЛИЖЧІ РОДИЧІ
В тюрмі питають одесита:
— Як, Жора, опинився ти тут?
А той на це: — Біда прийшла
Через паршивого осла.
— Через осла?
А як же саме?
— Одного дня, уставши рано,
Знайшов я коло хати тіло:
Осла машина задавила.
От я в міліцію дав знати,
Щоб трупа з вулиці забрати.
Аж там начальник мудрий дуже
Мені і каже з крісла: — Друже,
З якої речі до нас ходите?
Ви перше повідомте родичів.
Сказавши, встав собі та йде,
Бо в нього справи — час не жде.
От я і думаю: яка
Рідня у того ішака?
Було ж це, як на гріх, у літі —
Із трупом треба щось робити.
— То й защо ти одержав строк?
— Бо я на крайній зваживсь крок:
Щоб родичів знайти осла,
Я вислав запит до Кремля.
17.5.81
ХТО ЗЛОДІЙ?
Заради їжі та постелі
У невеличкому мотелі
В курортному австрійськім місті
Заночувало два туристи:
Один турецький офіцер
Та комуніст із СССР.
В той день, щоб збільшити меню,
Господар заколов свиню,
І серед двору на жердині.
Розвісив дві її частини.
Уставши рано, впав у гнів:
Хтось половину вкрав свині!
Він і питає ключара:
— Хто виїжджав вночі з двора?
— Вчорашні виїхали гості.
Господар, мавши певний досвід,
В поліцію звернувсь по розшук
Й арештувати турка просить.
— У вас же ночувало два, —
Інспектор сумнів висува — Про
Як знаєте, що саме турок
В таку пустився авантуру?
А власник і говорить тут:
— Бо комуніст із СССР,
Якби чуже добро попер,
То не вагався б ні хвилини
Й узяв обидві половини.
18.1.81
ЩО ВОНО ТАКЕ?
Зустрілись раз Соціалізм,
Капіталізм та Комунізм.
Капіталізм, зітхнувши тяжко,
З кишені й витягає пляшку:
— З нагоди зустрічі такої
І для душевного спокою
Хильнімо, друзі, по одній! —
Візьми три чарки і налий.
— Раз так — зворушений до сліз
Говорить тут Соціялізм —
Хай кожен дасть мені рубля,
Буфет два кроки звідсіля,
Я стану в чергу й принесу,
Щоб закусити — ковбасу!
Усі мовчать... «Невже незгодні?»
Дивується Соціялізм.
Аж тут озвавсь Капіталізм:
— Пробачте, друже благородний,
Бо я — покірний ваш слуга —
Не знаю, що таке ЧЕРГА?
Стулив тут слово й Комунізм:
— Якби ж то ясність хто уніс,
Не всі збагнув я словеса:
Що воно значить КОВБАСА?
26.10.80
ХТО НЕГІДНИК?
Щоб дисидентів стало менше,
Твердий закон впровадив Брежнєв:
«До вищих не приймати шкіл,
Хто ма до інодумства схил!»