Страница 32 из 40
— І ти навмисне вичікував такого моменту, щоб пустити зайвий паспорт у діло?
— Не роби з себе велике цабе! Ти, до речі, сама запропонувала одружитися. От я й вирішив принагідно випробувати свої можливості… Як бачиш, все вийшло непогано. Паспорт я спалив: він все одно негодний. Знайома в загсі — не свідок: вона могла по знайомству тобі туди й парочку дітей вписати і видати заодно довідку про смерть. Юля й Пако дивляться десь на кориду, — ти їх не знайдеш, а більше свідків немає. — Він був дуже задоволений собою.
— Навіщо ти зробив з мене ідіотку, Максику?
Алеєю крокували патрульні. Друзі Бахуса занепокоїлися, але міліції було явно не до них — місяць тільки почався, — нехай відпочивають, та й спека — возися ще з ними…
— Ти хочеш, щоб я теоретично обґрунтував свій жарт?
— Я не вважаю це жартом. Так не жартують.
— Гаразд, я виведу тобі теорію, якщо тобі від цього стане легше. Вважай, що я поставив тебе на місце з твоїми феміністичними замашками, які давно мене дратували. Чоловіки — бидло, вони нас, жінок, не варті, ми вище, розумніше, інтелектуальніше, жінка повинна бути вільною… невідомо від чого… Або нехай це нагадає тобі твої безглузді вибрики. Пам’ятаєш, коли Вова Буряк не захотів з тобою танцювати, ти розказала подругам, що він — імпотент?
— Не так все було! Я сказала: можливо, він неповноцінний чоловік… Я висловила припущення… Я була ображена…
— Боже мій! Супержінку образили!
— Ти, я бачу, не хочеш говорити зі мною серйозно.
— Я й сприймати тебе серйозно не хочу! Не треба тут розігрувати жертву, ніякої трагедії не сталося.
Один з найближчих до них пияків поцікавився, котра година. Потім попросив цигарку. Коли Максим витяг з кишені пачку, довелося розкошелитися на всю компанію. Він скривився: не любив стріляти цигарки випадковим людям.
— Розмова закінчена? — тихо запитала Тома.
— Для мене — так. Ти розумна жінка, і ти повинна погодитися з моїми доводами — ти нічого тут не доведеш.
— Я й не збираюся, — відрубала вона, рвучко піднялася і зацокала каблуками вгору по бруківці.
— Добра штучка, — озвався пияк з сусідньої лавочки.
— Заткнися, — різко відповів йому Максим.
— Не можна грубити старшим, — язик у пияка трошки заплітався.
Гарикатися з ним Максим вважав нижче своєї гідності.
6
Максим навіть сам собі не міг пояснити, що підштовхнуло його обдурити Тамару Шиян таким чином. Звичайно, причин можна знайти сотні, кілька з них він таки виклав їй під час зустрічі, але він не вірив власним словам.
Шукаючи обгрунтування, він більше схилявся до варіанту «жарт». Так, не зовсім, можливо, вдалий — але жарт, більше нічого він на увазі не мав! Він готовий був запропонувати таку версію Аллі, та вона принципово не поверталася до цієї події, а сам він не наважувався порушувати розмову першим. У стосунках між ними нічого не змінилося, Максим був задоволений тим, що Томка проковтнула поразку і дала їм спокій, і у такому стані він перебував три доби після розмови на Володимирській гірці.
Подзвонила вона вранці четвертого дня. Розрахувала, що його не буде вдома і трубку зніме Алла.
Алла негайно передзвонила йому на роботу.
— Відпросися і приїжджай, — сказала вона, голос був якщо не переляканий, то розгублений — це точно. — Все одно, почувши всі новини, працювати тобі буде важко, так що придумай що хочеш — голова, живіт, серце, пожежа, квартиру обікрали, хтось з родичів при смерті…
Алла справді була розгубленою. Її важко вибити з сідла: міцні як для представниці слабкої статі нерви, але, побачивши її бліде обличчя, Максим зрозумів — сталося щось несподіване. І одразу чомусь зв’язав це з Тамарою Шиян.
— Чому такий аврал?
— Сядь, а то впадеш, — голос її звучав рівно, був абсолютно позбавлений емоційності.
— Не впаду, буду триматися, — він міцно стиснув обома руками її за плечі. — Що?
— Дзвонила ця… Твоя…
— Не моя!
— Хай так… Головне, ти розумієш, про кого йдеться… Вона каже, що вагітна. І що майбутній батько — ти.
Грім серед ясного неба.
— Ти повірила їй?
— Так може бути? — Алла підняла на нього очі. — Тільки чесно, себе ж обдурюєш.
— Як довго це в неї?
— Каже, третій тиждень. Можеш не думати, я рахувала: місяць тому ти поїхав у те місто в перше відрядження.
Теоретично це можливо. Тоді вони справді зустрілися випадково, згадали старі часи… Він тоді приїздив усього на три доби, але скільки там того діла…
— Можеш не відповідати — на обличчі все написано.
— Я в неї навряд чи був один на той час, — виправдання кострубате.
Дивно, але Алла легко погодилася з ним.
— Мені все зрозуміло, Максимку. Все на місцях. Знайома тітонька в загсі оформляє штампик, і шлюб зареєстровано. Твої документи вона знає — не підкопаєшся. Хитро, дуже хитро… Або одружуйся — твій паспорт їй обробити не проблема, або, шановний батьку, плати аліменти! Якщо ти, загнаний у куток, одружишся з нею, вона зможе перебратися до столиці, але навряд: ти ж тут поки що бездомний. Тому брати з тобою шлюб їй немає рації. Таким чином, вона хоче витягти з тебе гроші. Про це, до речі, вона натякала по телефону.
— Про що?
— Дитини вона не хоче. Буде робити аборт. Якісний, без шкідливих наслідків. Це коштує великих грошей. Аборт і моральні збитки покриваєш ти!
— Я її вб’ю! — Максим закричав так, що Алла відсахнулася від нього.
— Не верещи! Візьми себе в руки.
— Медицина доведе, від кого дитина!
— Ти сам певен, що не від тебе?
Це була перша кварта холодної води на його голову.
— Припустимо, ти вирішив відкараскатися від неї офіційно і тягнеш її до суду. Вона розповідає там ту ж саму історію, судді в нас переважно жінки, до того ж немолоді жінки, упереджено ставляться вони до звичаїв сучасної молоді, особливо юнаків, які нашкодять і тікають у кущі. Закон уже на її боці. Згоден?
Друга кварта холодної води.
— Я на тебе, між іншим, не серджуся. Хоча маю повне право. Всі ми не без гріха. Можливо, вона справді залетіла з іншим кавалером. Вона якось натякала, що її мати одружилася втретє… Можна собі уявити спадковість поколінь, тим більше що твоя подруга Томочка вже встигла покуштувати подружнього раю. Те, що вона кинута першим чоловіком, — а саме так вона буде казати всім, якщо справа стане на офіційні рейки, — теж буде на її користь. Молоду жінку переслідують невдачі в особистому житті і все таке інше… Але я не про це, власне… Уяви собі реакцію моїх батьків, Максику. Вони повірять їй, і, навіть якщо я їх переконаю, вони не захочуть тяганини. У нас виникнуть проблеми.
Третя кварта.
— Ти вже передумав убивати її?
— Це було б найпростіше, — буркнув Максим.
— А ти шукав причину її появи!
— Але чому саме я? Все розумію, крім цього…
— Ми, — м’яко поправила його Алла, — будемо викручуватися вдвох.
Звичайно, Максим Смаль — не ідеал чоловіка. Алла позбавлена дешевого романтизму — він не казковий принц, є багато інших. Але вона прив’язалася до нього, він був цікавим для неї, крім того, пристойно заробляв, перед ним були непогані перспективи, як людина він теж її влаштовував, і, врешті-решт, їй хотілося одружитися з ним, бо покинути його зараз — це непорядно, хоча вона б якось пережила муки совісті, але знову витрачати рік на пошуки нареченого їй не хотілося: не дівчинка, слава богу, кожній жінці хочеться спокійного сімейного життя, будь з ким, аби — спокійного…
— Скільки грошей їй треба, аби вона відчепилася? — похмуро спитав Максим.
Алла назвала суму. Максим спересердя матюкнувся.
— Навіть якби вона назвала меншу суму, в нас все одно немає грошей напередодні весілля. Борги є, і такі, що робити нові просто непристойно, — приречено сказала Алла.
— Виходить, що заплатити їй ми не можемо і відкараскатися від неї ми теж не можемо, — з сумом констатував Макс.
І раптом подав голос телефон.
7
Місце зустрічі вона не змінила — Володимирська гірка. Сонце, не прикрите навіть натяком на хмари, стояло в зеніті, і невідомо, де задушніше — під відкритими сонячними променями чи в сухому затінку лип.