Прокляття обраного

Одні істоти мешкають у світі Світла. Не маючи тіл, ми отримуємо унікальну можливість реалізувати свій дух. Над нами не тяжіє страх смерті, тому що для нас вона — лише перехід з одного стану енергії в інший при збереженні особистості.

Істоти Світла силою духу свого змінюють матерію і керують часом, підкорюють простір і нестримну енергію зірок. Та найголовнішим для нас є спілкування з Богом, бо лише через Нього можливе цілковите пізнання себе та Істини. Чиста, сяюча енергія — це Його любов, і вона надає нам сили.

У світі Темряви мешкають створіння, які володіють тілом і нічим, окрім тіла. Там панує плоть, і саме вона диктує їм їхні вчинки та їхні прагнення. Визначальним у тому світі є чистий розум, котрий пізнає матеріальний світ і себе в ньому.

Так само, як і ми, вони володарюють над часом і простором, гасять зірки і створюють планети. Та досконалість їхня — холодна, егоїстична, вона не приносить їм щастя, бо, зрештою, гонитва за тим, чого не можна пізнати, не має сенсу. Але й зупинитися вони не можуть. Вони є слугами Диявола, його рабами і поплічниками.

Третій світ — ви, Земля. Ви, мов нейтральний прошарок, — вісь світів між рівноцінними за енергетичним потенціалом частками. Коли б не ви, наші світи не змогли б існувати поруч, зникли б у страхітливому спалахові взаємознищення.

Так само, як і створіння Темряви, ви маєте тіло. Але в цьому тілі жевріє іскра Божа — Його дух. Поєднання тіла й духу дає те, що повинно було зробити вас сильними, — душу.

— Повинно було? — Андрій наче спіткнувся на цьому слові.

— Так, повинно було. Та про це пізніше.

Людина є тіло, душа і дух. Тіло — найбільш низька її складова. За допомогою тіла людина керує речами і змінює світ навколо себе. Тіло — то зв’язок зі світом матерії.

Але тіло — то ще й величезна небезпека. Якщо воно підкорить собі людину, нестійку рівновагу буде порушено, і людина потрапить під вплив світу Темряви, світу Сатани.

Доки енергетика Землі є нейтральною, переваги не має жоден із наших світів, але варто стану речей змінитися, вона зсовується в той чи інший бік і тоді… Всесвітня катастрофа. По суті, це і є метою Зла чи Хаосу як більш широкого поняття. А Сатана… Сатана — то лише його слуга, так само, як ми — слуги Господа.

Колись, не так вже й давно, за Землю розгорілася найбільша битва з тих, які коли-небудь бачили зірки. Два світи зчепилися у смертельному двобої, в хід пішло все: техніка і чаклунство, наука Темного світу і духовна міць істот Світла… Протягом кількох днів ми ледь не знищили один одного, дісталося і Землі. Льодовики, ящури, що вимерли, — то дрібниці. Зсувалися планети, спалахували наднові зірки і верещав час, що його шматували на клапті.

Земля надбала Місяць, якого прихопила в Темному світі, а на закуску отримала удар велетенського астероїда та колосальну повінь, яку ви знаєте як Всесвітній потоп. Та нашим світам дісталося незрівнянно більше.

— Зачекайте… — Андрій не встигав перетравлювати надмірну інформацію. — Але ж ці події розтягнуті в часі на мільйони років!

— У вас — мільйони років, у нас — години. Наші світи не є застиглими постійними величинами, вони рухаються не лише в просторі, але й у часі та ще в одному вимірі, про який вам досі невідомо і який існує лише в системі простір-час. Вони коливаються, наче маятники.

До того ж рухаються з різною швидкістю. Хто може сказати, коли для нас настало ваше, скажімо, відкриття Америки? А може, воно для нас — ще далеке майбутнє?

— І хто переміг? — запитав Андрій.

— Ніхто.

У голосі співрозмовника пролунала посмішка.

— Бойова нічия. Усе повинна була вирішити перевага в енергетиці, а її не мали ані ми, ані вони. Ця нічия багато чому нас навчила. Ми уклали щось на зразок мирової угоди чи довготривалого перемир’я, а Землю було оголошено нейтральною територією. Об’єднана група вчених створила систему захисту вашої планети від вторгнення як з одного світу, так і з іншого, в усякому разі, масового.

При цьому було враховано, що людина як істота матеріальна до певної міри тяжіє до диференту в бік Темного світу, і, щоб попередити це сповзання, їй було надано програму розвитку й підтримки духу.

— Я не зовсім зрозумів…

— Релігія. Одна з трьох світових релігій єдинобожжя з урахуванням особливостей розвитку культури різних народів.

— Що?! Віра… віра в Бога — то лише «програма»? То лише ваша вигадка? Ви увесь час говорили про Бога, і раптом виявляється, що все це — лише один величезний обман?!

— Ні, не обман, просто…

— Чекайте, — нетерпляче перебив Андрій, — то виходить, Заповіді, за якими ми весь цей час жили, надано не Богом, а вами? Виходить…

— Не поспішай, Андрію, послухай: все не так просто. Ті закони, за якими ви намагалися жити, вони дійсно від Господа, тільки надав Він їх вам через нас, от і все. Якщо для нас вони — об’єктивний спосіб життя, незаперечне й очевидне правило, адже, не забувай, ми маємо безпосереднє спілкування з Богом, то для вас релігія — милиці, на які ви спираєтеся, аби не впасти. Програма: живи за цими законами, і з тобою не станеться найстрашнішого — духовної смерті. У ті часи люди просто не були готові прийняти речі такими, якими вони є насправді.

В Андрія паморочилася голова. Світла кімната вже не була затишним і бажаним місцем. Він не хотів чути всього цього, те, що йому казали, було… Він не хотів цього.

— Біда в тому, що люди відхилилися від цього кодексу. Землю заполонили ненависть, егоїзм, байдужість та насильство. Заряд вашого світу змістився убік Темряви, і тепер ви відкриті для сил Зла. Людство настільки загрузло в гріхах та раціоналізмі, що опинилося на порозі катастрофи років на двісті раніше, ніж було визначено в наших найпесимістичніших прогнозах.

Уяви собі три маятники, котрі рухаються з різною швидкістю не у двох, а в трьох напрямках. Брама з одного світу в інший відкривається тоді, коли амплітуда цих «коливань» максимально співпадає. Це відбувається нечасто, приблизно раз на тисячу років. Не випадково саме на межу тисячоліть припадають найруйнівніші катаклізми в історії людства.

Та якщо раніше все ж діяв захист, встановлений ученими, то на початку двадцятого сторіччя він почав поступатися тиску Темряви. З’явилися предтечі Сатани, ти легко назвеш їхні імена. Вони підмінили Господа, захопили брехливим словом і повели мільйони людей у прірву. Зло здобувало сили і зростало із гріхів, які ви породжували у великій кількості; воно створювало двійників, ставало з ними до союзу і боролося проти них, зіштовхуючи жертви в бійках, де немає місця ані совісті, ані справедливості. Воно створювало облудних богів і закони, яким ви вклонялися, доки нарешті не доросли до свого нинішнього стану, коли людству більше не потрібна віра. Хаос нарешті проник у ваші душі, знищив захист, і тоді відчинилася Брама зі світу Темряви.

Важка, відчутна на дотик тиша. Тепер Андрій розумів, чому святі, втаємничені Господом, молили Його, аби Він забрав назад Знання, яке їм дав.

Важко нести на собі совість цілого людства.

Тепер Андрій був готовий без коливань покінчити із життям, в якому з’явилося ще й ЦЕ, готовий, якби не знав, для чого йому було надано це Знання.

Щось дуже важливе він повинен зробити, дуже важливе, про що йому зараз повідомлять…

— Ти — один із небагатьох, кого не зачепив духовний занепад. Волею Господа в тобі змішано потенції усіх трьох світів, ти в однаковій мірі частина кожного із них і володієш кращими з якостей, які вони можуть дати: інтелект, чудові фізичні дані, а… Втім, із тим, що подарувало Світло, тобі, Андрію, доведеться розбиратися самому — наша допомога тут лише завадить.

А зараз… Зараз залишається дуже мало часу — надто важко підтримувати зв’язок із вашим світом, для цього потрібна колосальна енергія. Виріши для себе, чи ти нам віриш. Якщо так, то йди до Києва. Це місто — один із християнських центрів, що були засновані апостолами, і тому, незалежно від обставин, захист там діє. Жодне з породжень Темряви не може перебувати на святій землі. Там ти отримаєш відповідь на всі запитання. Іди до Києва… це твоє…