Страница 425 из 455
25 Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26 Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27 Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28 Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.
29 Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
30 Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,
31 щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,
32 щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
33 Бог же впокою з усїма вами. Амінь.
До римлян 16
1 Поручаю ж вам Фиву, сестру нашу, служительку церкви, що в Кенхреях,
2 щоб прийняли її в Господї, як личить сьвятим, і помагали їй, в якому дїлї вас потрібувати ме; бо вона була заступницею многим, і самому менї.
3 Витайте Прискилу та Аквилу, помічників моїх у Христї Ісусї,
4 (котрі за мою душу шию свою клали, й котрим не тільки я дякую, та і всї церкви поган,) і домашню їх церкву.
5 Витайте Епенета, любого мого, котрий єсть первоплід Ахаї для Христа.
6 Витайте Марию, що трудилась багато для нас.
7 Витайте Андроника та Юния, родину мою і товаришів неволї моєї; вони значні між апостолами, і перше мене увірували в Христа.
8 Витайте Амплия, любого мого в Господї.
9 Витайте Урбана, помічника нашого в Христї, і Стахия, любого менї.
10 Витайте Апелеса, вірного в Христї. Витайте Аристовулових.
11 Витайте Іродиона, родину мою. Витайте з Наркисових, которі в Господї.
12 Витайте Трифену й Трифосу, що трудять ся в Господї, витайте Персиду любу, що багато трудилась в Господї.
13 Витайте Руфа, вибраного в Господї, і матїр його й мою.
14 Витайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмия і инших з ними братів.
15 Витайте Филолога й Юлию, Нерея і сестру його, і Олимпана, і всїх сьвятих з ними.
16 Витайте один одного цїлуваннєм сьвятим. Витають вас церкви Христові.
17 Благаю ж вас, браттє, остерегайтесь тих, що роблять незгоду та поблазнї проти науки, котрої ви навчились, і вхиляйтесь од них.
18 Бо такі Господеві нашому Ісусу Христу не служять, а своєму череву; і ласкавими словами та благословеннєм обманюють серця нелукавих.
19 Бо слухняність ваша до всїх дійшла; тим я радуюсь вами, хочу ж, щоб були мудрі на добре, а неприступні на лихе.
20 Бог же впокою розітре сатану під ногами вашими незабаром. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.
21 Витає вас Тимотей, помічник мій, та Лукий, та Ясон, та Сосипатр, родина моя.
22 Витаю вас у Господї я Тертий, що написав посланнє се.
23 Витає вас Гай, гостинник мій і всієї церкви. Витає вас Єраст, доморядник городський, і Кварт брат.
24 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.
25 Тому ж, що може вас утвердити по благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,
26 тепер же обявленої, і через писання пророчеські, по повелїнню вічнього Бога, на послуханнє віри, усїм народам звіщеної, -
27 єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, котрому слава на віки. Амінь.
1-е до коринтян 1
1 Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,
2 церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:
3 благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4 Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,
5 тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,
6 яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,
7 так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,
8 котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.
9 Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.
10 Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.
11 Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.
12 Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.
13 Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?
14 Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,
15 щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.
16 Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.
17 Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.
18 Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.
19 Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.
20 Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?
21 Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.
22 Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,
23 ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,
24 самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:
25 тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.
26 Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;
27 нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,
28 і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,
29 щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.
30 З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,
31 щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.
1-е до коринтян 2
1 І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
2 Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.
3 І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
4 І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,
5 щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.
6 Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,
7 а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
8 котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.
9 Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
10 Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.
11 Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.
12 Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.
13 Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
14 Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.
15 Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.
16 Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.