Страница 426 из 455
1-е до коринтян 3
1 І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
2 Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
3 Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тїлесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4 Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тїлесні ви?
5 Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6 Я посадив, Аполос поливав, Бог же зростив.
7 Тим то нїщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.
8 Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм трудї.
9 Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
10 По благодатї Божій, даній менї, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.
11 Иншої бо підвалини нїхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12 Коли ж хто будує на сїй підвалинї з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -
13 кожного дїло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огнї відкриєть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
14 Коли робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.
15 Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.
16 Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17 Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
18 Нехай нїхто себе не обманює. Коли хто між вами здаєть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.
19 Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
20 І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21 Тим же нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:
22 Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше,
23 ви ж Христові, а Христос Божий.
1-е до коринтян 4
1 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
4 Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5 Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
6 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7 Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8 Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9 Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11 Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12 і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13 нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту в стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
14 Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
15 Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16 Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17 Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20 Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
1-е до коринтян 5
1 Звідусюди чути, що між вами перелюб, та такий перелюб, про який і між поганами не чувати, щоб хто жінку батька свого мав.
2 І ви розгордїли, а не лучче б сумувати вам, щоб вилучено з між вас такого, що дїло се робить?
3 Я ж бо, небувши між вами тїлом, а бувши духом, уже присудив, яко бувший (між вами), щоб того, хто так робить,
4 в імя Господа нашого Ісуса Христа, як зберетесь ви і дух мій силою Господа нашого Ісуса Христа,
5 видали такого сатанї на погибель тїла, щоб дух спас ся в день Господа Ісуса.
6 Не добре величаннє ваше. Хиба не знаєте, що трохи квасу все місиво заквашує.
7 Очистьте ж старий квас, щоб ви були нове місиво, яко ж ви й є безквасні, бо пасха наша, Христос, заколена за нас.
8 Тим же сьвяткуймо не в старому квасї, анї в квасї злоби та лукавства, а в опрісноках чистоти і правди.
9 Писав я до вас ув одному листї, щоб ви не мішались із перелюбниками,
10 та не в загалї з перелюбниками сьвіта сього, або з зажерливими, або хижаками, або ідолослужителями; бо мусїли б хиба з сьвіта сього зійти.
11 Тепер же я писав вам, щоб не мішались, коли хто, звавшись братом, буде або перелюбник, або зажерливий, або ідолослужитель, або злоріка, або пяниця, або хижак; з таким і не їсти.
12 Чого бо менї й тих судити, що осторонь (вас)? Хиба не тих, що в серединї, ви судите?
13 Тих же, що осторонь, Бог судить. То ж вилучте лукавого з між себе.
1-е до коринтян 6
1 Не вже ж із вас хто сьміє, мавши дїло з другим, судитись перед неправедними, а не перед сьвятими?
2 Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коли сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити?
3 Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тільки житейські речі?
4 Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддїв.
5 На сором вам глаголю: Хиба нема між вами й одного мудрого, котрий зміг би розсудити між братами своїми?
6 Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними!
7 І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
8 Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів.
9 Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не настлїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники,
10 нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслїдять.
11 А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.
12 Все менї можна, та не все користне; все менї можна, та нїчому не дам орудувати мною.
13 Їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.
14 Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.
15 Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбницї? Нехай не буде!
16 Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.
17 Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.
18 Утїкайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.
19 Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої?
20 Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусї вашому; вони Божі.
1-е до коринтян 7
1 Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.
2 Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.