Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 73 из 158

повинні вижити.

Цього разу, коли Наарі простягнула кинджал, Ківа зімкнула занімілі пальці навколо руків’я.

— Я не можу користуватися цим, — тихо відповіла Ківа, втупившись поглядом у смертоносний кинджал. — Не лише тому, що не знаю

як

, а й тому, що цілителька. Я не можу ранити…

— Просто тримайся поряд з нами, — наказала Ешлін, підійшовши ближче. — Ми не дамо нікому наблизитися до тебе.

Ні Наарі, ні Креста не були такими ж упевненими — їхні обличчя нахмурились.

— Пам’ятай, що я говорила про твою магію, — знову попередила Наарі. — Хай там що, ти не можеш…

— Подруги з Евалону! — перебили її слова Рую зрозумілою всім мовою, які відлунням докотилися до них. — Щоб претендувати на те, чого прагнете, ви спершу повинні стати переможницями Арзавара. Так-от, ваші суперниці!

Натовп майже оглушливо заревів, коли вогняна стіна розійшлася і з’явилися шість жінок, які ввійшли в середину кільця — вогонь повернувся, щойно вони пройшли. Воїнки мали різні кольори шкіри: дві засмаглі, дві бліді, дві темношкірі — і були вдягнуті в еластичні червоні панцири, їхні шкіряні спідниці й нагрудники сяяли сріблом, гомілки захищено наголінниками, а зап’ястя обтягнені металевими поручами.

«Шість проти чотирьох», — усвідомила Ківа, і кинджал затремтів у руці.

— Ваших товаришів попередили не втручатися своєю магією, або вас одразу дискваліфікують, — продовжив король Рую, і Ківа відчула, що він не просто мав на увазі, що їм не віддадуть перстень Сани, слова «

битися

на

смерть

» досі дзвеніли в її вухах. — Проте такі обмеження не стосуються вас чи ваших суперниць.

Одна із жінок-воїнок широко посміхнулася повним кривих зубів ротом. Від помаху її блідого пальця Ківу, Кресту, Ешлін і Наарі вдарило потоком повітря. Навіть Ешлін не змогла вчасно зреагувати, щоб зупинити магію, яка відкинула їх.

— Ну-ну, — мовив Рую, коли публіка ошаліла, — ми ще навіть не почали.

Ківа підвелася знову на ноги, вражена, що ніхто з її друзів не зарізав себе, коли вони гучно приземлились на землю.

— Ця моя, — гаркнула Ешлін. Вона не зводила очей з воїнки, яка досі посміхалася.

Ківа ледь істерично не розсміялася, адже

очевидно

, що Ешлін має зустрітися з аномалією, вона ж єдина володіла магією стихій.

Однак потім жінка з вогняно-рудим волоссям посміхнулась і викликала вогонь у долоні, тому стало зрозуміло, що серед них дві аномалії. Креста попередила, що королі цінують воїнів з магією, але це…

— Дідько, — просичала Ешлін. — Я маю взяти її на себе теж.

Ківине серце й до того вискакувало з грудей, але тепер здавалося, що воно перетворилося на молот.

— Якщо хтось із вас приховував магію, — озвалася вона до Крести й Наарі, — зараз саме час зізнатися в цьому.

Погляд Наарі промовисто свідчив, що серед них була тільки одна, яка приховувала таку таємницю — і це Ківа.

Креста теж закотила очі й сказала:

— Думаєш, я б провела стільки часу в Заліндові, якби могла магією прокласти собі шлях на свободу? Лише твій принц був такий тупий, аби робити щось подібне.

Не встигла Ківа відповісти, як король Тембі перейняв слово від брата-близнюка й мовив:

— Правила Арзавара прості: жодних правил! — Натовп заревів знову, гучніше, ніж доти, і тоді король виголосив: — Нехай переможуть найкращі!

Gantaark

!

Ківі не треба знати джірванської, щоб зрозуміти, що він щойно прокричав: «Уперед!», тому що шість воїнок кинулися на них, здійнявши свої мечі, списи та щити. Аномалія, що володіла магією повітря, протягнула руку вперед на ходу, намагаючись напасти ще раз, але Ешлін цього разу була готова й хлиснула повітря рукою, від чого пісок між ними вибухнув так, що аж виїдало очі. Руда жінка також спробувала послати в них спалах вогню, але Ешлін висмоктала повітря з полум’я, загасивши його, перш ніж воно встигло зашкодити.

На мить Ківа відчула проблиск надії. Джірванські аномалії ніколи не билися з валлентійською принцесою — з валлентійською

генералкою

. Може, це й були дві проти одної, але Ешлін мала досвід — і силу — на свою користь. До того ж вона одна володіла двома стихіями, які швидко активізувала — розколола землю, чим змусила шістьох воїнок змінити шлях, відстрибнувши вбік, і дала Ківі й іншим незайву хвилину підготуватися.

Однак тоді аномалії переглянулися, пославши одна одній непомітний сигнал, перш ніж одночасно атакували саму Ешлін, відвернувши її увагу й давши чотирьом іншим жінкам наблизитися.

Наарі й Креста не сумнівалися, рушили вперед, щоб зустріти своїх супротивниць із піднятою зброєю, поки Ешлін сипала стрілами вітру й звивистими ліанами вбік своїх магічних ворогів, а ті їх відбивали й спалювали.

«Зроби щось! — кричав внутрішній голос Ківи. — Допоможи їм!»

Проте вона застигла на місці, боячись, що тільки завадить і поранить когось з подруг.

Ківа перевела безумний погляд з Ешлін і її битви стихій на Кресту та Наарі, коли ті зіткнулися із чотирма воїнками й завдавали удар за ударом, гуркіт від яких розкочувався по всій арені. Вони захищалися не лише від мечів: широкоплеча жінка билася страшним гарпуном, який був чимось середнім між серпом і косою, а от її веснянкувата товаришка орудувала металевим ланцюгом в одній руці й булавою в іншій. Лише останні дві жінки, обладунок однієї з яких був розшитий золотом, а інша надягла на голову рогатий шолом, билися зброєю, більше подібною до тієї, що в друзів Ківи, але вони билися із такою люттю, що навіть Наарі, яка пройшла таку саму підготовку, ледь могла відбити атаки. А Креста…

Коли Ківа глянула, Кресті якраз урвався терпець із широкоплечою жінкою зі списом, у неї вирвався бойовий клич, а тоді вона зігнулась і протаранила воїнку просто в живіт, поваливши ту на землю. Вони упустили зброю, поки падали, через що почали боротися голіруч, жодна з них не могла підвестися. Однак Ківа не хвилювалася за колишню каменярку-розбійницю — вона лише непокоїлася, що тепер це означало, що три інші жінки стануть проти однієї Наарі.

Занадто довго інші рятували Ківу. Вона витримала Випробування Ордаліями, бо її захистив Джарен. Зовсім нещодавно в Заліндові її доглядала Креста. Навіть із Чорногорського замку вибратися їй допомогла Ешлін. Наарі, Кальдон, Торел — усі вони рятували її від тієї чи тієї небезпеки. Вона завжди мала покладатися на них — але годі. Може, у неї і немає бойового досвіду, та просто зараз друзі потребували її.

Наарі

потребувала її.