Страница 72 из 158
Глава 26
РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ
—
Прокидайся
,
чорт
забирай
!
Від раптового болю в щоці Ківа розплющила очі й побачила Кресту, яка присіла поряд. Рудоволоса піднесла руку догори, ніби готувалася дати їй ляпаса знову.
Ківа торкнулася до обличчя, що вже почало пекти, і вимогливо запитала:
— Що?..
Її перебив рев, тому вона примружилася і глянула на болісно яскраве світло позаду Крести. Потім жахнулася від того, що побачила.
— Підіймайся,
підіймайся
! — підштовхнула Креста, підводячи Ківу на ноги.
Проте Ківу не треба було заохочувати. Вона вже скочила на ноги.
Дівчина пересилила запаморочення, і розум відчайдушно намагався зрозуміти, де вона — і, що тривожніше,
чому
тут.
Бо Ківа стояла серед арени.
Рев, який було чути, це крик натовпу — тисячі людей, що тіснились на підвищених трибунах довкола відкритого чашоподібного простору, над яким височіли статуї лютих воїнів із випростаними спинами та схрещеними на грудях руками, немов вони вершили суд.
Від страхітливого видовища Ківа напружилися, але тоді перевела увагу на центр арени, де вона стояла, і її тривога лише зросла. Земля була розділена на три частини: внутрішнє кільце заповнене водою, на середньому, де вона прокинулася, під ногами лежав пісок, і…
У Ківи перехопило подих, коли з-під землі вихопилося полум’я, оточивши внутрішнє кільце так званим вогняним бар’єром, через який годі було пробратися.
Вона опинилася в пастці.
Вони
опинилися в пастці.
Тому що на арені була не лише вона з Крестою — Ешлін і Наарі теж стояли там, обидві щойно опритомніли й уже поспішали до них із напруженими обличчями.
Особливо Наарі.
— Що за чортівня? — вимогливо запитала Креста, щойно принцеса й вартова добігли до них.
Перш ніж хтось устиг відповісти, почувся гучний голос короля Тембі, що відлунням розкотився ареною, заспокоюючи натовп:
—
Gersot
,
gersot
!
Ka
ta
vu
sentis
rayi
takaak
zeg
Arzavaar
!
Слова джірванською нічого не означали для Ківи, але вона поглядом шукала оратора, який стояв на помості посеред однієї стіни переповненої арени. Він сидів поряд з братом, обидва на нових тронах-скорпіонах, що виблискували на сонці, а поряд з ними були…
Ківа мимоволі ступила вперед, коли побачила Джарена, Кальдона та Тіппа. Вони були прив’язані до міцних стовпів, їхні руки зв’язані над головами, а ноги ледь торкалися землі. Вона не могла роздивитися їхні обличчя через відстань, але розуміла стан. Перш ніж вона змогла зробити ще бодай якийсь рух, Наарі схопила її за лікоть і зупинила. На обличчі вартової була пересторога — пересторога і
страх
.
Тембі далі говорив рідною мовою, тому Ківа запитала:
— Що він каже?
Цього разу відповіла Ешлін:
— Він вітає глядачів. Говорить, що ми — прибульці, які хочуть довести свою гідність, пройшовши Арзавар.
«Ми не можемо просто
дати
його вам, — сказав король Рую про перстень Сани. — Ви повинні
заробити
його».
Ківу почало нудити.
— Що таке Арзавар?
— Ще він сказав, що наших товаришів стратять, якщо ми не впораємося, — додала Креста. Вона підняла брову, дивлячись на Ешлін: — Цю частину ти якось пропустила.
Принцеса цмокнула:
— Не бачила жодної причини, щоб лякати її. І відколи це ти говориш джірванською?
Креста знизала плечима:
— У Заліндові купа джірванців. Чого тільки не вивчишся за п’ять років. Я ще трохи знаю гадрійську й усі лайливі слова одонеською, а ще трохи…
— Перепрошую, — прошипіла Ківа, байдужа до того, як Креста навчилася говорити багатьма мовами, — але можеш повернутися до тієї частини, де їх уб’ють…
— Це порожнє залякування, яким вони намагаються завести натовп, — швидко запевнила Ківу Ешлін. — Вони не посміють поранити…
— Вони посміють.
Ці два слова, сказані низьким і серйозним голосом, прозвучали від Наарі. Потім вона глянула на Ківу й мовила:
— Хай що станеться далі, тобі категорично заборонено використовувати тут силу. Королі жадають магії, тим паче серед своїх воїнів, але, як і більшість, вони вірять, що аномалії рідкісні — і точно не бачили цілющої магії раніше. Якщо дізнаються, що ти можеш робити, ніколи не дадуть залишити Їрін. Розумієш?
Ківа ковтнула й швидко кивнула. Вона не стала питати, чому після тижня мовчання Наарі раптом почала хвилюватися за неї. Натомість охриплим від страху голосом повторила:
— Що таке Арзавар?
Тембі замовк, але тоді заговорив Рую, і від його слів натовп заволав, заплескав і затупотів ногами.
Наарі швидко розповіла:
— Подейкують, що жінки в Джірві — особливі воїнки, часто смертоносніші, ніж чоловіки. У віці десяти років кожну дівчинку в королівстві представляють Ракавану — Елітній гвардії, — і тих, хто має потенціал, запрошують на найближчу арену для тренувань. Майже всі приймають цю пропозицію, оскільки це велика честь — найбільша, яка може бути для джірванської родини. Найздібніших дівчат привозять сюди, до столиці. Щойно їм виповнюється п’ятнадцять, їхні тренування закінчуються і їх змушують битися одна проти одної за славу й багатство — і для розваги натовпу. — Її бурштинові очі проглянули весь шлях від водяного кола до вогняної стіни, потім ошалілий натовп, а тоді нарешті вона мовила: — Арзавар перекладається як «Випробування воїнок». Це те, що ці жінки мають пройти, якщо хочуть вийти на інший рівень після битв на аренах і стати повноцінними Ракаванами. Ось так доводять, чого вони варті — і, мабуть, нам доведеться так само.
Ківа запитала здавленим голосом:
—
Випробування
воїнок
? Але ми не…
Щось, що сказав король Рую, змусило Наарі та Ешлін потягнутися по свою зброю. Принцеса вручила один зі своїх мечів Кресті, а Наарі витягла з-за пояса довгий кинджал і простягнула Ківі.
Але та не взяла його.
Наарі підійшла ближче.
— Наші суперниці відчайдушні. Вони за крок від того, до чого йшли роками, і щойно номінують себе на Випробування, мають тільки один шанс на перемогу. — Її обличчя напружилося, коли вона додала: — Арзавар — це боротьба не на життя, а на смерть, Ківо. Убий або помри — ось наші варіанти. — Ківа роззявила рота, але Наарі не закінчила: — Якщо ти хочеш врятувати Джарена, Кальдона й Тіппа, якщо хочеш, щоб
хтось
із нас вийшов звідси, тоді тобі треба вижити.
Ми