Страница 53 из 158
Джарен чекав якраз за дверима. Від нього віяло нетерплячістю, коли він схопив Ківу за руку й потягнув через тиху стерильну кімнату повз порожні ліжка, аж у кінець, де були опущені білі завіси. Увесь цей час Ківа не відчувала нічого, крім його теплих пальців навколо свого ліктя, і була впевнена, що він не розумів, що торкається її. Навіть якщо вона відчувала його сильну, хоч і ніжну хватку просто в серцевині свого єства.
Її серце співало від того, що він був так близько, але це відчуття випарувалось, коли Джарен забрав руку, щоб розсунути штори, за якими з’явилося непорушне тіло Наарі під білим простирадлом.
Вартова могла б просто спати, її бурштинові очі були заплющені, а зазвичай насторожені риси обличчя розслаблені.
Але Ківі вистачило одного погляду, щоб зрозуміти, що це не той випадок, і вона похитнулась назад, зіткнувшись із Кальдоном, який зупинився прямо позаду неї.
Ківа ледь відчула його легкий доторк, і її наляканий погляд був прикутий до вартової — і знайомої чорної тіні смертельної магії Зулейки, яка кружляла навколо тіла Наарі.