Страница 52 из 158
Вислухавши їхнє швидке пояснення про те, що він чекав у темниці Навока як весільний подарунок для Ківи, Торел видався приголомшеним, але Креста просто протягнула:
— Це дуже мило: весілля і об’єднання, і люди, які воскресають, — але ви вже вирішили, що робитимете з нами? — Вона підняла свої знову зв’язані руки: — Можу я нарешті це зняти?
— Ні.
Це слово одночасно прозвучало багатьма голосами — від усіх трьох Валлентіс та Ейдрана, — від чого Креста пробурчала собі щось під ніс і важко знову опустилася на стілець.
Але потім Кальдон задумався:
— А
що
ми збираємося з ними робити? Вона втекла із Заліндова — просто вишлемо її назад? І Торел…
Ківине серце підскочило аж до горла, коли він замовкнув, і вона подивилася благально на Ешлін, мабуть, у мільйонне цієї ночі.
Принцеса зітхнула й сказала:
— Ходімо спати, а ніч додасть розуму. Вони прийшли сюди по Ківу, тому не намагатимуться втекти без неї. — Ейдрану вона сказала: — Відведи їх обох у сторожі і виділи їм ліжка, але впевнись, що вони залишатимуться під наглядом усю ніч. — Коли в Крести голосно забурчало в животі, Ешлін додала: — І нехай хтось принесе їм поїсти. — Ківі вона сказала: — Тобі теж треба поїсти. Ти не їла нічого від ранку.
— Ось що буває, коли нокаутуєш мене на цілий день, — пробубоніла Ківа, і в її голосі почулося більше емоцій, ніж вона планувала.
— Ти її нокаутувала? — запитав Кальдон у Ешлін, і його очі звузилися.
— Аби вона не втнула ніякої дурниці, поки я пішла шпигувати за Навоком і Вошеллем, — відповіла вона, розправляючи складки фартуха. — Це було для її ж блага.
Кальдон нахмурився:
— Ти говориш так, ніби ви були в Чорногорі
сьогодні
. Але Задрія за сотні миль звідси.
Коли Ейдран почав виводити Торела й Кресту — перший дивився на Ківу, ніби хотів залишитися поряд, а друга просто позіхнула знову, — Ешлін швидко пояснила, що Ґалдрік був аномалією, який використав свою магію повітря, щоб допомогти їм утекти, від чого усі в кімнаті вирячили очі. Найбільше здивувався Торел, який почув усе це, перш ніж Ейдран штовхнув його за двері, і який явно не помічав надзвичайних здібностей колишнього лідера бунтівників.
— А ти вмієш викликати вітряні торнадо? — запитав Кальдон в Ешлін, і на його обличчі з’явилася цікавість. Ківа намагалась зосередитися на розмові, але з болем усвідомила, що вона лишилася тепер сама в кімнаті з трьома членами королівської сім’ї Валлентіс, один з яких за нормальних обставин був би активним учасником магічних дискусій, але втратив свою силу. Через неї.
— Я не певна, — відповіла Ешлін. — Але це те, про що я запитаю його завтра.
З огляду на те, через скільки всього вона пройшла того дня і ще скільки всього чекало на неї вранці, Ківа раптом відчула себе виснаженою і відчайдушно хотіла, щоб хтось показав їй, де можна поспати. Проте її ніч ще не скінчилася, і це стало зрозуміло, коли наткнулась поглядом на Джарена, який уже дивився на неї.
Ківині груди стиснулися, і вона змусила себе витримати його погляд, намагалась докласти всіх зусиль, щоб тримати обличчя максимально відкритим і розкаяним. Однак будь-які надії на примирення розбилися, коли він повернувся до Кальдона й сказав:
— Проведи її.
— Джаре…
— Зараз, Кальдоне.
Кальдон став на ноги.
— Уже пізно, і вона пройшла через…
Ківа не розуміла, що відбувається, але її тривога зросла, коли Джарен нахилився вперед. Його голос був низьким, коли він повторив набагато твердіше:
—
Зараз
же
, Кальдоне.
А тоді він обернувся і вийшов з командного центру, очевидно, очікуючи, що вони підуть за ним.
Кальдон вилаявся і вибачливо глянув на Ківу:
— Я знаю, що ти, напевно, стомлена, але це, сподіваюся, не займе багато часу.
— Що відбувається? — запитала Ешлін, витріщившись на двері. Вона була розгубленою. — Я знаю, що він засмучений… і всяке таке… але ніколи не поводився так раніше. Джарен не з тих, хто накидається чи…
— Він багато чого пережив, — заступився за нього Кальдон.
— Ми всі багато через що пройшли, — відповіла Ешлін, і її голос звучав жорстко. — Хтось пройшов через це сам і все-таки зумів не втратити себе в процесі.
Кальдон здригнувся від ледь прихованого нагадування про те, як він уникав її роками, і сказав лише:
— Джарен не загубив себе. Перші кілька днів після маскараду були… не кращими… але він добре впорався. Він так поводиться тільки через… — Кальдон не договорив, але в цьому й не було потреби. Вони всі знали, що саме Ківина присутність так збентежила Джарена.
Ківа видихнула й сказала:
— Ходімо. Нам краще піти за ним, поки він не знайшов, через що ще на мене розізлитися.
Кальдон не хотів, але Ківа пригрозила, що блукатиме по базі, аж поки сама знайде Джарена, тому він нарешті повів їх від командного центру, петляючи стежкою повз підсвічені люмонієм військові будівлі. Ешлін якийсь час ішла за ними, а тоді зупинилася біля входу до вартової вежі, що дуже нагадала Ківі про Заліндов. Принцеса махнула їм і сказала, що потім дізнається, про що було стільки шуму, але зараз їй треба знайти капітанку Дженейр і надати нову інформацію про мірравенську ситуацію.
Кальдон нічого не сказав, коли його сестра зникла у вежі, і Ківі стало цікаво, як вона могла заохотити його налагодити ці стосунки, а тоді помітила його вираз й усвідомила, що зараз не час. Натомість вона наздогнала його і запитала:
— Куди ми йдемо?
— Побачити Наарі.
Ківа легенько спіткнулась:
— Джарен хоче, щоб я побачилася з Наарі?
Зараз
?
У неї всередині все похололо, коли вона подумала, як вартова відреагує на неї після всього, що сталося. Наарі, яка понад усе цінувала чесність і відданість.
Коли Кальдон промовчав, Ківине хвилювання тільки зросло, тому вона спробувала вивертітися:
— Можливо, нам варто зачекати до завтра. Я б не хотіла її розбудити.
— Це якраз те, чого ми й хочемо, щоб ти зробила, — пробурмотів Кальдон, але більше нічого не сказав, бо вони підійшли до чистенької на вигляд будівлі із вирізьбленим на стіні знаком цілителів. Значить, це був лазарет бази.