Страница 44 из 158
— Він був… — Ківа затихла, не певна, як описати все, яким був Кальдон.
Ешлін зітхнула й прискорила крок, між деревами вже можна було побачити загороду. — Не зважай. Я не мала б запитувати.
— Ні, просто… — Ківа спробувала знову. — Маю на увазі… — Вона розчаровано видихнула й визнала: — Я не знаю, що відповісти. Кальдон один з найкращих, кого я знаю, але водночас зводить мене з розуму. Попри це він зміг зробити так, щоб я полюбила його як рідного брата. Ніколи… — Ківі до горла підступив клубок. — Ніколи не зустрічала когось вірнішого. Мені й іншим.
Запала довга мовчанка, а тоді Ешлін прошепотіла:
— Я сумую за ним.
Ківа почула, як гірко прозвучали ці чотири слова, і потягнулася погладити принцесу по плечу, але від поруху її опік розтікся болем, з чого вона зрозуміла, що мілкміст уже припинив діяти. Однак це ніщо проти того, як рана пекла раніше. Вона відгорнула комір і побачила, що рана вже затягнулась й майже зажила.
Ківа налякано вигукнула й спинилася серед дороги, щоб краще роздивитися.
Ешлін задоволено пробурмотіла:
— Отруйний чи ні, а все-таки Поцілунок Змії творить дива.
—
Оце
те, що він робить? — недовірливо запитала Ківа.
— Якщо не вб’є тебе, — визнала Ешлін і підштовхнула Ківу вперед. — Не завжди воно того варте, але я подумала, що в нас попереду тиждень тяжкої дороги, і боялася, що твоя травма уповільнить нас. Радикальні заходи і всяке таке.
Ківа зиркнула на принцесу.
— Ти сказала, що здебільшого воно вбиває чоловіків.
Ешлін знизала плечима:
— Мабуть, я трохи прибрехала. Шанси в усіх однакові. — У її сріблястих очах затанцювали бісики, коли вона додала: — Якби ти померла, то принаймні не мусила б виходити за Навока. Тому я вирішила, що в будь-якому разі ти у виграші.
Ківа незворушно промовила:
— Будь ласка, ніколи більше не намагайся мені допомогти.
Принцеса ніжно й доброзичливо пирснула:
— Не обіцяю. — Від її веселого настрою не лишилося й сліду, коли вона кивнула підборіддям на вхід в огорожі. — Час дізнатися, чи мої солдати досі мої солдати.
Тепер, коли Ківа побачила, як близько вони були до застави, то захвилювалась сильніше; дорога перед ними збігала в неглибоку долину, що давало змогу краще роздивитися охайні ряди будівель, освітлені високими люмонієвими ліхтарями. Стоунфодж не був найбільшою евалонською військовою базою, хоч і безперервно наглядав за Північним шляхом і спостерігав, аби не було порушено кордону. Проте Ківа дивилася на будівлі, які простяглися перед нею, і досі була заворожена їхніми розмірами.
— Це центр командування, — сказала Ешлін і вказала на споруду, розташовану в центрі поселення. — Знаю, що пізно, але припускаю, що я досі генералка і нас не запроторять до камер…
У Ківи все похолонуло всередині.
— …це те, куди ми прямуємо, щойно опинимось усередині. Капітанка Дженейр контролює цю заставу, тому сподіваюся, що ми її там знайдемо.
Ешлін упевнено крокувала до проходу в паркані, де їх перехопила група солдатів, з голови до п’ят одягнутих у чорне і з такою кількістю зброї, що вистачило б на цілий бойовий арсенал.
Від очікування їхньої реакції у Ківи пересохло в роті, але страх швидко минув. Щойно вони побачили Ешлін, з подивом виструнчилися, зігнули одну руку й приклали до грудей, щоб віддати честь. Принцеса не видала свого полегшення, але Ківа відчула, що та розслабилася.
Вартові швидко переговорили з Ешлін й запропонували провести її до командного центру, але вона запевнила, що в цьому немає потреби, і лише попросила відправити когось по Ґалдріка. Два солдати одразу ж послали по коней і карету та вирушили в Садбері.
Тільки тоді Ешлін кивнула на прощання решті вартових і провела Ківу повз них до застави.
— Думаю, чутки про те, що в Зулейки проблеми з командуванням, — правда, — тихо сказала принцеса.
У Ківи підігнулися коліна:
— Я точно не засмучена через це.
Ешлін широко всміхнулась на знак згоди.
Оскільки година була пізня, більшість на базі вже спала, хоча, поки вони йшли вглиб, усе-таки минули кілька груп вартових, і всі від подиву витріщалися на Ешлін, а потім швидко віддавали честь. Було очевидно, що хоча королівство повалене, вони не лише поважали її, а й обожнювали.
Ківа раптом пригадала, як їздила до табору бунтівників біля Низькодуба й те, як шанобливо люди дивилися на Торела. Солдати Ешлін ставитися до неї так само.
— Ось ми й прийшли, — мовила принцеса, коли вони нарешті дійшли до командного центру. Збудований з каменю, красою загалом не вирізнявся — майже як й інші будівлі на заставі. Проте, на відміну від решти, командний центр був без вікон і мав тільки один вхід, щоб унеможливити витік конфіденційної інформації.
— Найкраще буде, якщо ти стоятимеш мовчки й даси мені говорити, — попередила Ешлін, тоді відчинила товсті двері й увійшла перша. — І хай що ти робила, не говори своє ім’я або що ти…
Принцеса замовкла.
Ба більше, вона
зупинилася
, тому Ківа налетіла на ту ззаду.
— Вибач, — перепросила Ківа й відстрибнула назад. Вона виглянула з-за плеча Ешлін і побачила яскраво освітлену кімнату, яка нагадала їй намет командування табору бунтівників разом із палатою Королівської Ради під Річковим палацом — почасти через те, як багато місця там було поряд із великим столом для переговорів, але здебільшого через купу деталізованих мап, які висіли на стінах.
Усе це Ківа помітила лише краєм ока, бо інтерес в неї викликало те, що привернуло й увагу Ешлін.
Серед кімнати стояв молодий чоловік, і щойно вони увійшли, він одразу ж обернувся. Ківа не знала, хто це. Його шкіра, волосся і очі — усе темне, тіло м’язисте, обличчя гостре й мужнє. Він тримався водночас впевнено і владно, але коли трохи відійшов убік, його рухи були плавними й сповненими витонченості.
Проте Ківа лише мигцем глянула на нього, бо коли він відступив, то помітила за ним двох людей, прив’язаних до стільців товстою мотузкою, з кляпами в роті.
Двох
знайомих
людей.
Торела і Кресту.
Ошелешена, Ківа лише витріщилася на них, а тоді отямилася й кинулася вперед. Проте Ешлін її стримала, і вже не дивилася на чоловіка посеред кімнати. Натомість зиркала праворуч від себе з Ківою, і тіло її заціпеніло.
— Ешлін, дай мені… — Ківа намагалась вирватися із міцної хватки принцеси, але не договорила, простежила за поглядом Ешлін, і відразу ж припинила всі спроби.