Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 151 из 158

Кальд роками відточував свої рефлекси і тільки тому, попри шок, зміг зреагувати досить швидко й відштовхнути Тіппа, а сам кинувся назад, щоб уникнути смертельного удару схованої зброї Ґалдріка. Навіть секундна затримка, щоб захистити малого, зіграла із Кальдоном злий жарт, адже клинок вразив його в бік, сталь була досить гострою, щоб прорвати вразливий шов між складками одягу й прорізати тіло.

Хлопець прошипів на клинок, але його не раз ранили лезом раніше, тому він знав, що рана неглибока. Ба більше, навіть не думав про це і вчинив інстинктивно: ухопився за зап’ястя Ґалдріка й стиснув так сильно, аж кістки захрустіли, від чого колишній ватажок бунтівників буркнув щось і випустив кинджал. Лише тоді Кальдон підняв його на ноги й притиснув до дерева, перш ніж оголити власний клинок і притиснути його до горла колишнього ватажка.

— Що в біса це було, Ґалдріку? — закипів Кальдон.

Чомусь його голос звучав дивно навіть для нього самого. Майже так, ніби лунав здалеку.

Ґалдрік, схоже, не боявся гніву Кальдона, хоч кінчик леза й підпирав його трахею. У його виразі не було схвильованості, лише та сама тріумфальна радість, що й раніше, тільки тепер вона лише посилилася, коли його погляд метнувся до розрізаної броні Кальдона й тоненької цівки крові, яка сочилася з його рани.

— Відповідай, — гаркнув Кальдон, усвідомлюючи, що Тіпп позаду тремтливо підіймається на ноги й підходить до них ближче. — У тебе є три секунди, інакше я тобі переріжу горло.

Кінчики губ Ґалдріка злетіли догори.

— Сумніваюся, що тобі це вдасться з такою раною, але в будь-якому разі можеш спробувати.

Кальдон примружився від цієї легковажної відповіді, але не збирався витрачати час на те, щоб розповідати колишньому ватажку бунтівників про ті колоті рани, які вже мав, і що вони загрожували життю набагато більше. Через шрам на його животі — подарунок від одного з ченців-убивць зі Зміїних островів — він був на волосок від смерті протягом днів. Господи, навіть Ківа колись поранила Кальдона сильніше, ніж Ґалдрік. На його плечі тепер назавжди лишиться слід від її раптового нападу. Оця рана на боку й близько не стояла ні з чим з його минулих поранень, і це точно не заслуговувало зловтіхи Ґалдріка.

Проте коли Кальдон хотів спробувати отримати відповідь востаннє, його зір почав розпливатися, а рука з клинком раптом стала нестерпно важкою. Не встиг він кліпнути, як його тіло почало поколювати так сильно, що аж заніміли пальці і зброя випала з рук. Часу роздумувати, що сталося, не було, адже нудота, не схожа ні на що, що він відчував до цього, накрила його, живіт ставав осередком болю. Хлопець склався удвоє, але опісля кістки й усе тіло пронизало полум’яним болем, і здавалося, що він горить живцем. Його м’язи стиснулися — а тоді відмовили повністю.

Кальдон сильно б ударився об землю, якби Тіпп не кинувся, щоб схопити його. Сердешний хлопець ледь сам не звалився від такої ваги, але навіть не подумав скаржитися. Він щось волав, кричав, благав Кальда, верещав на Ґалдріка.

Агонія, що пронизала Кальдона, була такою сильною, що він хотів битися, звиватися і кричати, аби полегшало, але не рухався. Він міг лише дивитися затуманеним болісним поглядом, як Ґалдрік нахилився забрати свій кинджал. Коли колишній ватажок випростався, на його обличчі сяяла самовдоволена посмішка, і він проказав байдужим голосом:

— Якщо тобі цікаво, що з тобою, то я змочив лезо отрутою некроса. Мені сказали, що це страшенно боляче, але не хвилюйся — діє вона миттєво, тому ти відчуватимеш це не надто довго. — Його посмішка лише поширшала, коли він вкладав кинджал у піхви. — Дуже скоро на світі буде менше на одного члена родини Валлентіс, перед яким треба поклонятися.

— Н-ні! — прокричав Тіпп, схилившись над Кальдоном, і його обличчя зблідло, а в блакитних очах застиг переляк. Проте потім його очі вирячилися від здивування, і наступної миті він зник, рвонув кудись, а потім повернувся зі швидкістю світла. Хлопець ніс щось у руках, щось, що спробував влити крізь зціплені губи Кальдона, і весь цей час благав: — Пий, К-Кальде. Б-б-будь ласка, тобі треба п-попити.

Ґалдрік зайшовся сміхом:

— Справді думаєш, що йому допоможе вода, хлопче? У всьому Вендераллі немає ліків проти отрути некроса, врятувати його може лише магія Ківи, але вона на півшляху до Валленії і нізащо не встигне повернутися вчасно. — Він похмуро посміхнувся. — Як шкода.

Кальдон закашлявся, а Тіпп далі заливав йому воду в рота, хоч більшість рідини стікала по його щоці.

— К-Кальде, будь ласка! — схлипував Тіпп, сльози страху котилися з його очей. — Будь ласка!

Кальдон задихався, легені відмовляли, тіло горіло й змушувало почуватися так, ніби власне ж магічне полум’я обпікало зсередини. Він хотів заспокоїти Тіппа, хотів зібрати слова докупи, наказати хлопцю тікати й сховатися в лісі, перш ніж Ґалдрік схопить його, наче заручника свого підлого плану.

Кальдон знав, що йому варто було довіритися своїм передчуттям щодо Ґалдріка.

Однак зараз уже нічого не міг із цим вдіяти, адже темрява вже застеляла йому очі. Дихання Кальда ставало дедалі більше напруженим, коли біль почав зникати — і хоч це було бажане полегшення, хлопець знав, що воно не віщує нічого доброго.

— Це не триватиме довго, — мовив Ґалдрік, підтвердивши здогадки Кальдона, і той ледь міг розчути його голос. Десь далеко він чув, як зойкнув Тіпп, й останніми рештками зору побачив, що Ґалдрік тягнув заплаканого хлопця кудись за собою.

Кальдон намагався боротися з болем, намагався пробитися крізь оніміння, що наростало, аби захистити юного друга, але марно — його кінцівки відмовлялися навіть поворухнутися.

А тоді до нього долинули останні слова Ґалдріка, його голос був жорстоким і сповненим обіцянки, коли він говорив не з Кальдоном, а з Тіппом:

— Ти нічим не можеш йому допомогти — ніхто вже не може йому допомогти. Ходімо, дитино. Мій друг король Навок чекає нас.

Від згадки про мірравенського короля нова хвиля агонії прокотилася заціпенілим тілом Кальдона, коли той зрозумів, як Ґалдрік обвів їх навколо пальця ще від початку. Проте суміш емоцій — розпач, лють, зневіра — зникла так швидко, як і з’явилася, розчиняючись разом з рештками свідомості.