Страница 81 из 147
Джарен наблизився, і Ківа підготувалася до того, що він ретельно прочитає її повідомлення, але він лише кинув на нього короткий погляд, а тоді сказав:
— Ти не використаєш ваш код?
Ківа завмерла.
— Що?
— Повідомлення, яке ти відправляла своїй сім’ї, коли ми тікали з Заліндова, було написане кодом, — сказав Джарен. — Я гадав, що то якась сімейна штучка.
— Так і є, — сказала Ківа хрипко. — Я, ем, додам дещо внизу, щоб вони знали: це точно від мене.
Вмочивши перо ще раз, Ківа, ледве стримуючи руку від тремтіння, завершила своє повідомлення.
Сьогодні
застрягла
в
Трясовині
.
Сказала
в
палаці
,
що
була
з
вами
.
Вони
хочуть
зустрітися
.
Не
приходьте
{2}.
Ківа хотіла підкреслити два останніх слова, але боялася, що це вже буде занадто.
— Що це означає? — запитала Наарі, примружено розглядаючи закарлючки.
— Що я з нетерпінням чекаю зустрічі з ними, — збрехала Ківа, складаючи послання і пишучи спереду «Торелу та Зулейці Мерідан», а тоді адресуючи його до «П’яного вепра, Низькодуб».
Наарі висмикнула завершену записку в неї з руки, в її бурштинових очах був натяк на недовіру, але то був природний вираз обличчя вартової, і Ківа спробувала не дозволяти цьому турбувати себе.
— Я не можу д-дочекатися зустрічі з твоєю сім’єю, — сказав Тіпп. — Міррі м-м-має рацію — обід б-буде веселим!
Ківа вичавила усмішку, сподіваючись, що не виглядає настільки погано, як почувається.
Торел і Зулейка,
безперечно
, зрозуміють, що приходити не варто.
Та все ж… поки всі повільно розходилися з її вітальні, Ківа не могла вгамувати страх того, що цікавість може привабити її брата й сестру до палацу. Що ж принесе завтрашній день?