Страница 78 из 147
— Я тобі сказала, що це не постійне рішення, — відповіла Делора. — Ти повинна навчитися контролювати свою магію, а не придушувати її. Це єдиний спосіб припинити вибухи.
— Як ви це зробили? — спитала Ківа.
— Я такого не робила.
Ківа зачекала, щоб Делора продовжила, але та більше нічого не сказала.
— Тож… тож ви
досі
вдаєтеся до магії? — спитала Ківа, пригадуючи заяву брата й сестри про те, що Тільда не страждала, бо ніколи не припиняла користуватися своєю силою.
— Ні, не вдаюся.
Ківині брови нахмурилися.
— Якщо ви не приймаєте це… — вона показала на флакон, — і не використовуєте магію, то як вам вдається втримати її від…
— Час питань завершено, — перебила Делора суворо, і Ківа зрозуміла, що наполягати не варто.
Пошкутильгавши назад у вітальню, стара жінка повернула кинджал у книжку і повторила:
— Повертайся через три дні.
Побачивши на Ківиному обличчі страх, вона зітхнула й додала:
— Я подумаю про інший спосіб тобі допомогти. Але не можу нічого обіцяти.
Якби Ківа не думала, що може отримати за таке ціпком по плечах, то обійняла б свою чудернацьку бабусю.
— Дякую за це, — тихо сказала вона, ховаючи флакон у кишеню і тягнучись по дорожній плащ. Їй не подобалося те, як вона почувалася після зілля, але заперечувати, що тривога значно ослабла, було неможливо.
Делора відмахнулася від її подяк:
— Забирайся звідси. І уважно дивися на дорогу, їдучи до міста.
Останнє, чого Ківі хотілося, — це нагадування про невідомого Пана Куся, який десь там розгулює, тож вона кивнула на знак згоди… стримуючи тремтіння. Тихо, але з вдячністю попрощавшись, вона вийшла з дому, прагнучи залишити болото далеко, далеко позаду.
Через три дні вона повернеться.
Вона знайде спосіб.
Завжди знаходить.