Страница 41 из 147
Глава 18
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
Ківу наповнив лід, доки вона дивилася на відчинені двері. Нарешті прийшла до тями й кинулася вперед, аби зачинити їх. Голоси, здавалося, були надто далеко, там навряд чи помітили в тунелі світло, тож її присутність непомічена… поки що.
Але Королівська Рада прямувала до неї.
Джарен
прямував до неї.
А зачинивши двері, вона щойно впіймала себе в пастку в цій кімнаті.
На єдину, здатну зупинити серце секунду всі думки вихором звільнили Ківин розум, поступившись місцем страхові; але тоді вона спохопилась і почала схвильовано шукати сховок.
Подивилася на книжкову шафу, яка вгиналася під томами, і викреслила цей варіант. Тоді поміркувала, чи вдасться лишатися непоміченою під столом із червоного дерева, але відкинула цю ідею не менш швидко. Вона гарячково роззирнулась, погляд зупинився на ясеновому комоді, і вона з обнадієним зойком рвонула до нього, відчинила двері і відсунула вбік пляшки з алкоголем та невикористаний пергамент. Її зболені м’язи запротестували, коли вона запхала своє тіло в тісноту, зігнувшись і обхопивши руками ноги, аби поміститися. Їй вдалося зачинити дверцята з третьої спроби, проте таки вдалося.
Якусь мить Ківа анічогісінько не бачила, затхлий запах деревини поєднався з різким ароматом алкоголю: отже, вміст пляшки вихлюпнувся. Темрява поглинала, стіни сходилися, заганяючи її знов у той час, коли її на тиждень замкнули у вугільно-чорній камері в Безодні.
У пастці.
Саме як зараз.
Її дихання почало гучнішати, бо легені стиснулися, через жах на лобі виступив піт.
Вона не могла бачити.
Не могла дихати.
Вона повинна звідси вибратися.
Вона
повинна
звідси
вибратися
.
Але тоді очі почали призвичаюватися, тоненька смужка світла з щілинки між дверцятами комода стала для Ківи порятунком. Вона тремтливо видихнула і притиснула обличчя до дерева, маючи змогу одним оком підглядати в кімнату…
Якраз вчасно, аби побачити, як відчиняються двері і прибуває Королівська Рада з Джареном на чолі. Також їх супроводила королева Аріана, яка, очевидно, облишила свої папери.
Ківа нагадала собі, що вона більше не замкнена в Безодні, але її
замкнуть
, якщо піймають. Вона повинна зберігати спокій, повинна бути беззвучною.
І уважною. Тому що, хай і випадково, вона опинилася в найкращій позиції, аби шпигувати за Королівською Радою.
— …визнайте, що це було легковажно й небезпечно, — казав сивуватий чоловік середнього віку, його очі-намистини нахмурено завмерли. — Навіть по-дурному. Стільки всього могло піти шкереберть. Стільки всього
пішло
шкереберть.
— Горете, якщо ви маєте намір весь вечір шпетити мене, наче дитину, то скажіть про це одразу, — нетерпляче сказав Джарен. — В мене є купа інших справ.
Горет… Ківа чула це ім’я раніше. Великий Магістр Королівської Ради. І прямо зараз він спідлоба дивився на Джарена, як і троє інших людей, що зайшли в кімнату за ним — дві жінки й один чоловік. Усі четверо членів Ради були в червоних мантіях, на головах мали блискучі вінці — у Горета золотий, в інших — срібні.
Джарен і Аріана зайняли свої місця за столом, після чого Великий Магістр і трійко його компаньйонів зробили те саме. Ківі довелося викрутити шию і скосити очі, аби мати змогу бачити їх усіх крізь щілину в комоді, але все ж вдалося розгледіти їх відносно добре.
— Гадаю, мій син має на увазі, що він усвідомлює…
квапливість
… своїх дій, — сказала Аріана заспокійливо. — Але коли він почув новини про те, що Тільду Корентін переводять до Заліндова, то розгледів у цьому можливість надто серйозну, аби їй опиратися.
Ківині пальці сіпнулися, коли згадали ім’я її матері.
— І через це він мало не загинув, — зауважила темношкіра жінка, її чорне волосся було зібране в акуратну ґульку внизу на потилиці.
— Їсарі має рацію, — сказав Горет, поважно киваючи, його погляд так і прошпилював Джарена. — Ми всі читали звіти Наарі Арелл, тож нам відомо, що Ейдран Рідлі викликався добровільно проникнути у в’язницю до Тільдиного прибуття. Нам також відомо, що його нещасний випадок означав відмову від плану. Чого ми не знаємо, то це чому так не вчинили… і чому ви,
спадкоємець
трону
нашого
королівства
, вирішили ризикнути власним життям, абсолютно непідготовленим рушаючи у вороже середовище. Заради вічносвіту, подивіться хоча б на свою руку! Той шрам лишиться з вами назавжди, і лише богам відомо, скільки ще шрамів є після часу, який ви провели там.
Горет, видно, не бачив Джарена без сорочки, інакше він би знав, що кілька нових шрамів — найменша з принцових турбот.
Ківа придушила сором, адже саме вона вирізала «З» на Джареновій руці. Вона задумалася, чи в звіті Наарі є
ця
деталь.
Усі погляди повернулися до принца, але він лише відкинувся на спинку крісла і схрестив руки на грудях.
— Ейдранові краще, дякую, що запитали, — підкреслено сказав він. — Пошкодження його ноги виявилося гіршим, ніж ми думали, тож на зцілення потрібен час, але він перебуває зі своєю сім’єю в Елбрі, і вони допомагають йому реабілітуватися. Я обов’язково передам йому ваше вітання.
Після Джаренової сухої заяви запанувала тиша, а Ківа ледь усміхнулася. То була частина його, якої вона раніше не бачила, — царствена, зухвала.
— Напевно, варто перейти до іншого, — пробурмотів чоловік зі срібним вінцем на лобі, лисий, з молочно-білою шкірою. — Ми всі бачимо, що принц Деверік повернувся до нас. Дійсно, ми не знали, що він перебував у Заліндові, доки звідти не втік. Немає сенсу зациклюватися на тому, що минуло.
— Мудрі слова, Фелдоре, як завжди, — сказала друга радниця. Вона також була блідою, видимі частини шкіри були всипані дрібним ластовинням і зморщені від віку, а яскраво-руде волосся щедро посмуговане сивиною.
— Гаразд, — сказав Великий Магістр Горет невдоволено. — Якщо ми не збираємось обговорювати недбалі дії його високості, тоді обговорімо його бездумне рішення привезти не одного, а
двох
злочинців-утікачів назад до Валленії з собою… ще й прямісінько в палац.
Ківу сповнило недобре передчуття, але не через нову Горетову тему для обговорення. Її зболені м’язи несвідомо напружилися через похмурий вираз Джаренового обличчя.
— Ретельно вибирайте, що говорите, Великий Магістре, — застеріг Джарен холодно. Він нахилився вперед, його очі здавалися льодинами. — Один із цих
злочинців