Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 36 из 147

На березі річки Джарен стояв спиною до води, а його мати, сестра, брат і двоюрідний брат — обличчями до нього, одне від одного на чималій відстані. Лише побачивши, як вони стали, Ківа збагнула, хто вони і які. Аріана контролює магію води, сила Міррин — повітря, Оріель — земляний стихійник, а Кальдон, Валлентіс по материнській лінії, має схильність до вогняної магії.

І Джарен, який володіє всіма чотирма стихіями.

— Що в-вони?.. — прошепотів Тіпп, а тоді змовк, ко­ли за мить печера вибухнула світлом.

І не просто світлом.

Кальдон простягав руки, наче диригент оркестру, вказуючи на смолоскипи, розставлені по печері на відстані один від одного, вогні тяглися вгору, доки не вистрілили геть від вапняку, численні вогняні кулі полетіли в повітрі… прямісінько до Джарена.

Принц-наступник підняв руки, вода в нього за спиною пішла брижами і піднялася з річки, огортаючи його, гасячи жар, коли полум’я долетіло.

А тоді вперед вийшла королева і заворушила пальцями, змушуючи ще більше річкової води піднятись і оточити Джарена, доки його ледве можна було розгледіти за стіною рідини.

Ківа стиснула Флокса настільки міцно, що створіння невдоволено пискнуло, налякана тим, що спостерігала, як Джарен тоне у водяній масі.

Однак незабаром стало видно: Джарен знає, що робить. Він штовхнув руками від себе — вода вибухнула, розсипаючись мільйоном краплин, які забризкали його сім’ю і показали: атака його не зачепила, на його тілі нема й натяку на вологу.

І саме тоді почалася справжня битва.

Міррин махнула рукою, і Джарен видав «умпф», коли його натужно підкинуло в повітря спиною вперед; але він скористався власною магією повітря, аби зупинитися посередині понад річкою. До того як йому вдалося повернутися до берега, печерою прокотився звук, від якого позакладало вуха: високо в них над головами за Оріелевою командою відірвався сталактит і помчав униз, наче смертельний спис.

Джарен, який досі ширяв у повітрі, на це й оком не повів; він плеснув у долоні, сталактит розсипався на вапняковий пил і без жодної шкоди впав на воду під ним. Але тоді Джарен побачив, що то була лише приманка, адже в той самий час Кальдон вистрілив у його напрямку новою хвилею вогняних куль, поки Міррин робила колові рухи руками, і Джарен потрапив у мініторнадо, безконтрольно крутячись.

Ківа була впевнена, що Кальдонів вогонь обпалить Джа­ре­на, особливо коли принц-наступник звернувся до водяної магії, але річка не піднялася за його наказом, а прогнулася під вагою того, що робила королева, — та наче притискала воду вниз, не даючи їй прийти Джаренові на допомогу.

Зненацька Ківа не змогла дихати. Вона подумала, що через те, що вона так перейнялася побаченим, легені перестали працювати нормально; але тоді весь вогонь у кімнаті зашипів, запанувала темрява, і вона збагнула, що це зробив Джарен: витяг з кімнати все повітря, аби звільнитися від сестриного торнадо, одночасно гасячи Кальдонові вогні до того, як ті встигли його вдарити.

Це було розумно, дуже розумно. Але Ківа не могла оцінити його стратегію цілком. Осліплена, задихаючись, стривожена такими самими звуками задушення від Тіппа і Наарі поруч, із розтривоженим Флоксом, вона не запанікувала цілковито лише тому, що знала: Джарен ніколи не дозволить нічому поганому трапитися зі своєю сім’єю… і з нею.

Безперечно, через кілька секунд вона знову вдихала свіже повітря, і з ним знову спалахнув вогонь — не тільки вздовж стін, але й на кінчиках Джаренових пальців, звідки той, наче короткий спис, запустив його в свого двоюрідного брата.

Кальдон ухилився від атаки, вогонь влучив у вапняк позаду нього, розсипавшись клекотом іскор. Другий Джаренів спис змусив Кальдона похапцем викликати вогненний щит саме вчасно, аби той поглинув полум’я.

— Старайся краще! — шпигнув забіяка-принц.

Джарен не мав можливості відповісти, адже решта членів його сім’ї досі спрямовували на нього свої атаки. Вітер шарпав його одяг і волосся, але не піднімав його від землі — Ківа збагнула, що Джарен так відбиває атаки Міррин. У той самий час вода знову піднімалася, формуючи змію, схожу на ту, що була на Річковому фестивалі минулої ночі. Змія сіпнулася напасти на Джарена, а він вказав пальцем не на чудовисько, а на землю біля місця, де стояв; пролунав страшенний тріск, від землі відколовся шмат і піднявся, аби прикрити його від основного удару. Але Джарен не побачив Оріелевого підступного ходу: юний принц спрямував замасковані лози, ті поповзли по землі та обкрутилися довкола ніг його брата. Одним швидким помахом Оріелевої руки Джаренові ноги висмикнуло з-під нього, і тепер, доки він боровся з виткою рослиною, яка швидко рухалася вгору тілом, ловлячи в пастку кінцівки й витискаючи повітря з легень, єдиним, що боронило від королевиної змії, яка мала його поглинути, лишався земляний щит.

Спалах світла змусив Ківу здригнутись і відсторонитися, коли Джарен викликав вогненний меч і використав його, аби розрізати лози. Звільнившись від їхньої хватки, він зробив сальто, опустився на ноги й кинув молодшому братові погляд, повний похвали за спробу. Але та мить була короткою, адже Кальдон, Міррин і Аріана гуртом запустили проти Джарена нові атаки, та й Оріель повернувся в сутичку. Ківа не знала, як довго це тривало; земля, вогонь, повітря і вода рухалися печерою так, як вона навіть уявити не могла. Осколки льоду запускали, наче кинджали, тріщина відкрилася в Джарена під ногами, кінь і його вершник з полум’я кинулися на нього і ледве не збили в річку, і це тривало й тривало. Атаки ставали дедалі вигадливішими і складнішими, і Ківа аж здригнулася від усвідомлення, що

оце

й означає бути Валлентісами… і з

оцим

зіткнеться її сім’я, якщо наважиться заявити свої претензії на корону.

Не дивно, що Кальдон вагався щодо присутності свідків. Така магія… це було далеко за межами того, що Ківа колись уявляла. Вона знала, що королівська сім’я може контролювати стихії, і вона бачила приклади Джарена й Міррин протягом останніх кількох місяців, але так і не осягнула масштабу. Вона жодного разу й не думала про те, що королева може втопити когось, клацнувши пальцями, що принцеса може виштовхати в когось повітря з легень, що юний принц Оріель може живцем когось поховати, що Кальдон може підпалити когось силою думки. А Джарен… він може все це і, наскільки Ківа бачила, значно,

значно

більше.