Страница 56 из 127
— Схоже, ми маємо подякувати вам за те, що ви так швидко підготували для нас притулок. Я чула, що саме ви знайшли своєму синові безпечне житло в цьому районі після всіх його неприємностей з короною, та я вдячна не тільки за вашу допомогу та розсудливість, а й за натхнення, яке ви подарували мені сьогодні своїми цікавими оповідями.
— Ну що ви...
— Власне, ви щойно надихнули мене, — наполегливо продовжувала Алізе. — Лише кілька хвилин у вашій присутності, і ви вже збагатили мою уяву. Та якщо ви ще раз дозволите собі так ображати мою подругу, я не втримаюся та кину тарілку у вашу голову.
Камран задихнувся.
—Алізе, — прошипіла Худа, роблячи попереджувальний знак.
Омід прошепотів:
— Їй дозволено так говорити?
Хазан засміявся, що змусило Діна, який збентежено оглядав усіх присутніх, також невпевнено засміятися. Дівчина знала, що Кір дивиться на неї. Вона відчувала його погляд так само гостро, як і тепло сонця.
Фірузе, до її честі, зустріла погляд Алізе, не відводячи очей. Світло повернулося в її темні зіниці, як вогонь у холодну піч, і вона дуже повільно посміхнулася.
— Моя люба, — тихо сказала вона, — раптом я відчула цілковиту впевненість, що ми втрьох станемо чудовими подругами.
—А я не відчуваю такої впевненості, — відповіла Алізе. — І я вимагаю, щоб ви вибачилися.
Худа ніяково зойкнула.
— Алізе, — з відчаєм сказала вона, — будь ласка, я звикла до...
— Ні, вона права, моя люба. — Фірузе повернулася до Худи. — Я поводилася з тобою жахливо, і що ще гірше, я прекрасно усвідомлювала, що роблю.
Вона перекинула довгу темну косу через плече.
— Просто я ніколи не любила твою мачуху та радо повірила, що ти така ж підла, як і вона. Мабуть, ці почуття все ще живі, навіть після стількох років.
Оскільки Худа лише здивовано витріщилася на неї, Фірузе нахмурилася.
— Вона ж тобі про мене розповідала?
Худа повільно похитала головою, її здивування було очевидним.
— Нічого? — Фірузе здавалася враженою. — Ані слова?
Худа знову похитала головою.
— Боже мій. Ми знали одна одну ще з дитинства. — Фірузе не дуже елегантно закотила очі. — Вона постійно називала мене вгодованою телицею. О, вона думала, що так добре вчинила, коли підчепила того клятого посла, без образи для твого батька, і все таке. Казала нам усім, що ми ніколи не зможемо знайти когось кращого. Ти б бачила її обличчя, коли я сказала їй, що виходжу заміж за самого принца Ардунії.
Вона махнула рукою, а потім засміялася.
— Клянуся, вона ледь не зомліла від гніву. Це був один з найкращих днів у моєму житті, за винятком того дня, коли твій батько притягнув додому позашлюбну дитину, щоб вона її виховувала. — І ардунійська принцеса знову зареготала, але швидко опанувала себе. — Звісно, без образи для тебе і все таке інше.
Худа здавалася збентеженою цією запаморочливою промовою.
Як і всі інші.
— Мати не дуже змінилася, — сказала Худа, намагаючись відновити звичну байдужість. їй майже вдалося розсміятися, але зусилля були зруйновані легким тремтінням у голосі. — Вона постійно каже мені, що я — вгодована телиця, яка ніколи не досягне такого успіху, як вона.
У очах Фірузе спалахнула раптова справжня емоція, яка зникла занадто швидко, щоб її можна було визначити.
— У такому разі я
прошу вибачення
. — Вона поглянула на Алізе. — І я обіцяю докласти зусиль, щоб поліпшити свої манери. Мабуть, приємно мати подругу, яка так про тебе піклується.
Худа стиснула руку Алізе, а потім нерівно зітхнула.
— Справді, — сказала вона. — Це дуже приємно.
Фірузе різко розвернулася й спрямувала увагу на інших.
—А як щодо решти? Ну, тебе я вже знаю, Хазане, ти, підступний негіднику. — І вона ласкаво посміхнулася. — І, звісно, я знаю все про вуличного шура, якого мій наївний син призначив міністром внутрішніх справ.
Вона променисто усміхнулася Омідові.
— І я трохи знаю нашого аптекаря, чия крамниця користується великою популярністю на королівській площі. — Вона невпевнено нахилила голову в бік Діна. — Але я нічого не знаю про
тебе,
правда?
Її погляд зупинився на Кірі, й усі одразу повернулися, щоб подивитися на нього.
— Горезвісний безжальний король Тулану, — тихо промовила Фірузе. — Може, мені слід затамувати подих? Цікаво, чи дами втрачають свідомість, побачивши вас? Чи вони непритомніють, почувши ваше ім’я?
Вона наблизилася до Кіра, а потім відступила.
— Боже мій, а ти надзвичайно привабливий для такої зіпсованої душі.
Кір нічого не відповів.
— Такий серйозний, — зауважила Фірузе, посміхаючись. — То ти не скажеш ані слова? Ти навіть не подаруєш мені трохи блиску в очах? Скажи-но щось — та що завгодно, — щоб я хоч знала, який у тебе голос.
— Моїм драконам пора полювати, — холодно відповів він. — Раджу вам не стояти їм на заваді.
Фірузе від душі засміялася, не приховуючи щирого задоволення.
— О, а це буде набагато веселіше, ніж я сподівалася, — вигукнула вона, плескаючи в долоні. Тоді вона спрямувала свою усмішку до Хазана. — Дуже добре. Тепер можеш їх викликати.
Алізе різко підвела на нього погляд.