Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 55 из 127

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ

ПРИНЦЕСА ФІРУЗЕ, ЯК ПРЕДСТАВИВ ЇЇ КАМРАН, начепила на себе настільки багато різноманітних коштовностей, що Алізе довелося кілька разів зосередитися, аби розгледіти її обличчя. Коли нарешті це вдалося, вона зрозуміла її помилку: вишукана старша жінка дивилася зовсім не на неї.

Вона дивилася на Худу.

Сяйлива принцеса кинулася вперед крізь високу траву, брязкаючи намистами та махаючи пальцями, щоб дістатися до вищезгаданої молодої жінки, яка здивовано заклякла.

Худа знітилася, коли її взяли за руку та оглянули з відстані витягнутої руки, бо принцеса, здавалося, оцінювала дівчину зі щирим задоволенням.

— Немає на світі жінки, здатної витіснити мене з його серця, — сказала вона. — Але ти, думаю, підійдеш.

— О, ні. — Худа мала такий вигляд, ніби її хтось душив. — Ні, ні, я не... Тобто, боюся, ви все неправильно зрозуміли...

— Моя мати, мабуть, утомилася, — сказав Камран роздратовано. — Вона так нетерпляче чекала на наше прибуття, що, боюся, трохи втратила розум.

Фірузе повернулася до сина.

— Вибач? Утратила розум? Люба, — промовила вона, звертаючись до Худи. — Ти ніколи не повинна дозволяти йому так із собою говорити. Коли мій покійний чоловік уперше натякнув, що я втратила розум, я кинула йому в обличчя тарілкою. — Вона клацнула пальцями. — І більше такого ніколи не повторювалося.

Вона поблажливо усміхнулася та притиснула два пальці до чола, а потім підняла їх у повітря.

— Нехай його душа знайде вічний спокій.

Камран зітхнув.

— Нехай його печалі відійдуть у небуття, — завзято відповів Омід, притиснувши два пальці до чола, а потім піднявши їх у повітря. — Прийміть мої співчуття, місіс... уф...

Хазан штовхнув його ліктем.

— Я маю на увазі, Ваша Величносте, місіс...

— О, я була б чудовою королевою, — сказала вона Оміду, обдарувавши його однією зі своїх усмішок. — Але оскільки мій чоловік помер, перш ніж я змогла стати королевою, я залишилася лише Високістю.

Омід блимнув очима. Він трохи похитувався під вагою Діна, який важко на нього спирався.

— Мені здається, це все одно досить непогано.

— Це непогано, любий, хоча ти ще переконаєшся, що я дуже багато скаржуся.

—Мамо, — знову промовив Камран, цього разу застережливим тоном.

Алізе помітила, що Хазан намагається стримати сміх. Навіть Кір був дещо зацікавлений. Омід допоміг аптекарю сісти на землю, після чого Дін почав грайливо виривати із землі стебла трави.

— Стільки ножів! — радісно вигукнув він.

— Вибачте, Ваша Високосте, — знову спробувала втрутитися Худа. — Але я... Тобто, вибачте, але ви помиляєтеся. Я не є об’єктом кохання вашого сина.

— Ні? — Тепер Фірузе була збентеженою. Камран роздратовано зітхнув.

— Ні, Ваша Високосте, — відповіла Худа.

— То хто ж ти в біса така?

— Я — Худа, Ваша Високосте. — Вона зробила легкий реверанс. — Я не маю титулу, хоча ви, можливо, знаєте мого батька, який був добрим другом покійного короля...

— Боже мій, але ж ти позашлюбна дочка того посла з Лоджана, чи не так? — вигукнула принцеса, широко розплющивши очі від подиву. — Ти дочка тієї славнозвісної ледачої куртизанки. Що

в біса

ти тут робиш? Та ще й прикидаєшся королевою?

Худа почервоніла.

Алізе була шокована. Вона відчула раптове бажання кинутися між ними, наче могла взяти ці удари на себе.

— Я справді така, як ви кажете, — сказала Худа, тримаючись із гідною повагою. — За винятком того, що я ніколи не прикидалася королевою. Та благородна молода жінка, яку ви шукаєте, це насправді...

— Я чула, що твій батько стверджував, що він божевільний, — перервала її принцеса з дивною посмішкою. — Це правда? Я завжди хотіла це з’ясувати. Він казав, що втратив розум, коли вперше побачив обличчя твоєї матері, і тому не може нести відповідальність за свої дії. Це була єдина причина, чому його дружина прийняла його назад. Вона розповідала всім, що ти сама напівбожевільна, і що вона вважає за велику милість доглядати за божевільною дитиною. Скажи мені: то це все правда, люба? Ти й справді божевільна?

—Досить, — різко перервав її Камран. — Як ти смієш так мучити її...

— Камране, — промовила Худа, широко розплющивши очі від жаху. — Не треба... Тобто, я до цього звикла...

— О, я пам’ятаю, коли ти була маленькою товстункою, — вела далі Фірузе, стискаючи два пальці, ніби хотіла вщипнути чиюсь маленьку щоку. — Дружина твого батька вдягала тебе не як слід, еге ж? Усі твої м’які частини тіла були здавлені в невідповідних місцях. Шкода, що твоя справжня мати відмовилася від тебе, інакше вона б навчила тебе, як слід одягатися правильно...

Худа тихо застогнала від розпачу.

— Ти надто жорстока, — вигукнув Камран, одночасно приголомшений і принижений. — Вона ніколи не втрачала терпіння до тебе...

— А я думала, ти казав, що вона гучна й нестерпна, — відказала Фірузе, поглядаючи на сина, ніби вперше. —

Чому ти зараз захищаєш її, якщо раніше ніколи не казав про неї доброго слова?

Камран раптом збентежився.

Він відкрив бува рота, але потім закрив його, борючись із власними почуттями, які, здавалося, перемагали його. Потім він зі злістю сказав:

— Міс Худа не зробила нічого, щоб заслужити твої знущання. Я вимагаю, щоб ти негайно припинила цю промову.

Худа дивилася на нього, вражена.

—Що ж,

— сказала Фірузе роздратовано. Вона відмахнулася від сина, наче від плішивої мухи. — Тепер уже вона сама яскравість і свіжість, еге ж? Ця розкішна фігура, що набула гріховних форм! І це шовковисте волосся! Вона перетворилася з гусені на прекрасного метелика — і це величезна перемога. Ти мусиш дати мені ім’я своєї модистки, люба. Хто стоїть за всією цією магією?

—Алізе, — прошепотіла Худа, вимовляючи ім’я подруги майже як заклинання. Вона сліпо простягнула руку, ніби хотіла на щось указати, та Алізе подалася вперед, схопила руку подруги та міцно стиснула її.

Вона більше не відпускала її.

І тільки тоді — тільки коли Алізе з’явилася в полі зору — Фірузе зробила крок назад, і усмішка зникла з її обличчя. Ба більше, раптом вона стала холодною, а її проникливі очі звузилися, дивлячись на Алізе з іншим видом презирства.

Вона зробила глибокий реверанс.

— Рада знайомству, Ваша Величносте, — холодно сказала принцеса. — Я, звісно, багато про вас чула. Тепер бачу, що ви в усьому відповідаєте образу легендарної королеви.

Алізе не відреагувала на це.

Натомість вона сказала: