Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 39 из 127

Наче кремінь, що вдарив по каменю, обличчя Кіра спалахнуло.

Він завжди мав величну поставу, але в ту мить Кір раптом наче озброївся до зубів. Чоловік ніби став вищим, а його тіло помітно напружилося. Його реакція була настільки помітною, що в кімнаті запала тиша.

З убивчим спокоєм він подивився Оміду в очі й тихо запитав:

— Хто дав тобі той напій?

Переляканий Омід похитав головою.

— Це був снода, — сказав хлопець, намагаючись відступити, у той час як Дін усе ще висів на його плечі. — Я не бачив його обличчя. Він сказав мені, що королева попросила прохолодний напій. — Омід кивнув на Алізе. — Снода сказав, що боїться подати їй напій самостійно, та запитав, чи не можу я віднести його на балкон.

— Ти справді просила прохолодний напій, люба? — запитала Худа.

Алізе на мить заплющила очі.

— Ні.

—А як до цього причетний аптекар? — поцікавився Кір.

—Дін бачив, що сталося, — пояснив Омід, піднімаючи чоловіка на своїх руках трохи вище. — Чорт, який він важкий. Як думаєте, я можу його поставити?

На якусь мить усі заметушилися, але нарешті аптекаря було вкладено на найближчий диван. Потім з’явилися стільці, усі посідали, та утворилося невелике зібрання.

Стояти лишився тільки Кір.

— Отже, Дін був свідком твоєї розмови зі снодою, — підказала Худа. — А що сталося потім?

Омід замислився.

— Потім він вирвав у мене з рук напій і назвав мене недоумком.

—А потім? — Камран відкинувся на спинку стільця, схрестивши руки на грудях.

— Ну, — промовив Омід, згадуючи. — Потім він понюхав його. Я не знаю, про що він думав, коли нюхав, бо він мені того не сказав, але якусь хвилину він дивився на той напій, а потім...

Омід завагався.

—А потім...

— Що? — холодно запитав Кір. — А потім що?

Омід застиг, наче його вдарили між очей. Раптом хлопчик, здавалося, точно зрозумів, що сталося, та, важко дихаючи, закінчив:

—А потім він упустив склянку, і вона розбилася на друзки. А потім раптом з’явився Хазан. Він був розлючений, кричав і сказав мені негайно вивести Діна з бальної зали...

— Я ж казав, — сердито промовив Камран. — Це майже напевно була та інша аптекарка...

—Але, здається, ти казав, що напій був призначений для королеви, — заперечила Худа. — Це не могло бути жартом...

Кір розправив плечі.

—Де він зараз? Хтось його вилучив?

— Я знайшов його. — Хазан без церемоній грюкнув дверима, і важка панель, уже вчетверте за цю ніч, майже вилетіла з петель.

Усі здригнулися.

— Нарешті, — сказав Камран. — Де тебе чорти носили?

— Виявляється, король не живе в королівських покоях, — відповів Хазан, грізно поглянувши на всіх. — Це, здається, досить важлива інформація, про яку варто повідомити.

Недбалим ударом ноги він відкинув двері назад у раму.

Усі знову здригнулися.

— Чому ти не живеш у королівських покоях? — запитала Худа.

— Він ніколи туди не переїжджав, — пояснив розлючений Хазан. — Щойно мені повідомили, що після коронації король Кір ніколи не покидав кімнат, у яких виріс. Він навіть відмовився виселити матір з її крила.

Усі знову повернулися, щоб подивитися на Кіра, і Алізе — найдовше з усіх.

З кожним днем невідповідності в його характері ставали дедалі очевиднішими, посилюючи її страхи. З кожною миттю Алізе лише сильніше боялася, що якось потрапила прямо в обійми диявола, погодившись на угоду, яка спершу здавалася вигідною, але в результаті могла зруйнувати її життя.

Вона була єдиною, хто відчув таку суперечливість.

— То ти вбив її чоловіка, — сказала Худа, нахмурившись, — але дозволив їй залишитися у своїй спальні?

— Як мило з твого боку, — сказав Камран, — що ти дбаєш про почуття своєї матері.

Кір важко зітхнув, відвернувши погляд.

— Вони жартують? — запитав Омід, дивлячись на Хазана. — Це ж вони жартують, правда?

Та Хазан лише скривився. Кір вирішив змінити тему.

— Чому ти тримаєш кинджал? — запитав він Хазана, кивнувши на предмет, який той стискав у руці: це була не склянка з напоєм, а маленький ніж.

Очі Хазана стали ще темнішими.

Натомість він підійшов до Діна, який усе ще лежав на дивані, та швидко перевернув його.

— Ой, — сказав Дін, хихикаючи. — Ой, боляче...

Біля його хребта виднілася невелика рана, і червона пляма розтікалася по спині.

Худа закричала.