Страница 8 из 103
Камран підняв очі; південний король здавався блідим та розгубленим. З того місця, де він стояв навколішки, Камрану не було видно обличчя Алізе; він бачив лише жах в очах у Кіра, коли той дивився на неї. Цей молодик вбив власного батька за трон Тулана; він щойно вбив короля Заала — правителя найбільшої імперії у світі; він вбив би і Камрана, якби йому дали ще хоч хвилину, щоб це зробити. Тепер мідноголовий тиран повільно випростався, з губ його сочилася кров, розмазуючись по підборіддю. З усіх суперників, з якими вони могли б зустрітися, здавалося, що їх обох лякала та нещасна, лагідна служниця Будинку Баз.
— А горіти б йому в пеклі, — тихо промовив туланський король. — Він не сказав мені, що ти джин.
— Хто? — запитала Алізе.
— Наш спільний друг.
— Хазан?
Камран сахнувся. Він не очікував удару ще однієї зради, і це єдине слово пронизало його тіло з безжальністю, від якої він не мав захисту. Вже те, що вона якимось чином була пов’язана з тим Кіром, було достатньою карою, але що вона робила за його спиною з
Хазаном
?
Цього він вже не міг витримати.
Вона грала на страху та невинності, перехитривши його на кожному кроці, але найгірше —
найгірше з усього
— що він безтямно йшов на поводу в її маніпуляцій. Увесь той час, що вони були знайомі, Алізе трималася за сноду, намагаючись приховати свою особу навіть під час зливи; тепер вона вже стояла з відкритим обличчям перед юрбою вельмож, сердито позираючи на грізного суверена сусідньої держави, проголошуючи себе на весь світ.
Весь цей час Алізе будувала плани.
Камрана одночасно охопили горе і гнів; він і тоді вже намагався усвідомити всю значущість останніх хвилин, ледве в змозі зібрати докупи свої заплутані думки про діда — але тепер — невже тепер від нього очікували, що він зможе збагнути все це? Він, хто пишався силою своїх інстинктів, хто вважав себе здібним та передбачливим солдатом.
— Хазан? — Кір знову засміявся, а рука його майже непомітно затремтіла, коли він витирав кров з рота. —
Хазан
? Звісно ж, не
Хазан
.
Кір зустрівся поглядом з Камраном і сказав:
— Зверни увагу, королю, схоже, що навіть твої друзі тебе зрадили.
Алізе раптово повернулася до нього обличчям — із широко розплющеними від жаху очима — і зашарілася від почуття провини, і то було тим найочевиднішим доказом, якого Камрану бракувало. Ще кілька годин тому він міг би заприсягтися, що її бажання до нього було таким же відчутним, як дотик атласу до його шкіри; він знав смак солі на її шкірі, відчував вишукані обриси її тіла під своїми долонями. Тепер він знав, що все це було брехнею.
Пекло
.
То було просто
пекло
.
Але сказати, що це відкриття розбило йому серце, було б неправдою; ні, серце Камрана не було розбите, ні, — він був охоплений люттю.
Він убив би її.
Будь-яка наївна, зворушлива слабкість у серці Камрана розвіялась. Його спокусила сирена, в той час, як найближчий друг його зрадив, — а він практично плюнув в обличчя єдиній людині, яка по-справжньому дбала про його добробут. Король Заал запродав себе на поталу злу, прагнучи щастя Камрану — а відплатили йому лише невірністю та зрадою. І призвели до цієї страшної ночі саме вчинки Камрана; тепер він це розумів. Вся Ардунійська імперія лишилася беззахисною через те, що він був кволий і душею, і тілом.
Ніколи знов.
Ніколи більше він не дозволить жінці керувати своїми емоціями; ніколи більше не піддасться таким низьким спокусам. Тоді він заприсягнувся: це чудовисько з пророцтва помре від його руки — він встромить лезо в її серце або помре, намагаючись зробити це.
Але спочатку Хазан.
Камран помітив погляд вартового, що застиг в очікуванні його наказів, і одним-єдиним жестом видав свій перший наказ як король Ардунії: Хазана буде повішено.
Камран не відчув жодної радості, спостерігаючи, як його колишнього міністра схопили, а потім потягли геть; він не відчув жодного тріумфу, коли слабкі протести Хазана пролунали у здивованій тиші зали. Ні, Камран відчув лише сплеск жахливого божевілля, коли змусив себе випростатися, наважившись перенести вагу на поранену руку, і лише в болісному зусиллі усвідомив, що ноги його теж сильно обгоріли. Його шкіра та одяг були липкими від крові, а голова наче налита свинцем. І це була правда, яку він не хотів визнавати: він не знав, скільки ще зможе протриматись без допомоги хірурга. Або Провидця.
Ні. Королівські Провидці мертві. Вбиті Кіром. Очі Камрана звузилися від цієї згадки.
— Ібліс.
Його очі розширилися від звуку її м’якого, підступного голосу. Серце Камрана знов почало калатати, вражаючи його своєю напругою. Він не міг вирішити, що тривожить його більше: усвідомлення того, що вони з Кіром мають
спільного друга
в особі диявола, чи те, що його тіло все ще бажає її, все ще запалюється від самого лише звуку її голосу…
Вона зникла.
У паніці Камран почав видивлятись її, але марно; натомість він побачив Кіра, який все ще пильно дивився на те, що могло бути лише Алізе, яка хвилину тому говорила…
Вона з’явилася без попередження.
Алізе стояла на тому ж самому місці, тільки тепер вона здавалася розмитою, розпливчастою та нерізкою, аж голова йшла обертом.
Чи це її рук справа? Чи знайома вона з темною магією? Там, де колись стояла Алізе, тепер коливалася молочно-біла розмита пляма, а голос її, викривлений і перезволожений, відлунював так, ніби вона говорила зсередини скляної банки.
— Ссссссс, то увесь цей часссс ти говоришш, ти говоришш про дияволлллла…
Камран провів закривавленими руками по обличчю. Наче мало того, що кожне нове відкриття вражало все дужче й дужче — то тепер він став ще й сліпим та глухим?
— Ссссссс, чому він ццццікавитьсссся моїм жжжжиттяммм?
Його поранені ноги підкосилися, так само як і розум; він затремтів, хапаючи руками повітря в пошуках опори, і важко впав на одну із сильно обпечених ніг. Він мало не закричав від болю.
Аж раптом — розрада...
Заговорив туланський цар, і слова його прозвучали чітко:
— Хіба це не очевидно? Він хоче, щоб ти правила.
Страшний грім пролунав у голові Камрана. Не було часу радіти, що до нього повернувся слух. Було пророцтво: у демонічної потвори, в жилах якої тече крига замість крові, з’являться могутні союзники, тож мудрість Провидців збувається, збуваються слова його діда...
Сам диявол допомагав їй.