Страница 38 из 103
Поступово ванна почала наповнюватись.
— Це цілющі засоби, — пояснила Сарра, киваючи на тацю, яку вона знову ставила на полицю. — Коли вода попаде на твої рани, буде пекти, як у пеклі, але якщо ти зможеш витерпіти трохи болю, то немає нічого кращого, що допоможе швидко заспокоїти і очистити рани.
Алізе напружилася.
Вона не знала чому, але слова жінки прозвучали майже як виклик.
— Запевняю вас, — сказала вона, човгаючи до раковини. — Я можу витерпіти трохи болю.
Алізе схопила з нижньої полиці шматок рушника і поклала його під кран; вона мала намір очистити свої занедбані рани, поки ванна наповнюється. Зціпивши зуби, вона обережно поплескала по застиглій крові на нозі, намагаючись не викликати повторного відкриття рваних ран.
Весь цей час Сарра спостерігала за нею з неприхованою цікавістю.
— Знаєш, я й гадки не мала, чого очікувати, до того як ти з’явилася, — сказала вона, вмостившись на краю ванни. — Незважаючи на все, що Кір розповідав мені про тебе, я не була впевнена, якою ти будеш. — Вона зробила паузу. — З іншого боку, я навіть не була впевнена, що ти взагалі приїдеш.
Алізе застигла на місці, потім випросталася. Вона кинула брудний рушник у раковину.
— Коли саме він почав говорити про мене? І що він сказав?
Сарра махнула рукою, наче відкидаючи свої ж слова:
— О, це було кілька місяців тому. Одного дня він без попередження зайшов до їдальні і без жодних передмов оголосив перед усіма слугами про свій намір одружитися. Він сказав мені, щоб я почала готувати тобі кімнати; він сказав, що в тебе не буде відповідного одягу — або навіть шароварів, — коли ти приїдеш, і що я маю почати збирати необхідні речі, і байдуже, що він не дав мені жодної підказки щодо твоїх розмірів.
— Звісно, в мене були тисячі запитань, але його відповіді були дуже сухими. Він назвав мені твій вік та сказав, що ти живеш на півночі. Сказав, що ти осиротіла, але походиш із забутого королівського роду, запевняв, що в тобі тече шляхетна кров, хоча ти й не отримала належної освіти, і що ти можеш здатися трохи некультурною через брак виховання...
Очі Алізе розширилися від обурення.
—
Прошу
вибачення...
— О, я б не брала це близько до серця, моя люба, — сказала Сарра, і крива посмішка ковзнула по її губах. — Мені зрозуміло, що ти добре володієш своїми здібностями. З іншого боку, — і очі її заблищали від радості, — ти справила досить незвичне перше враження, тож я була вдячна за попередження. Якби я не була готова до зустрічі з доволі дивною молодою жінкою, я, можливо, була б занадто вражена і не змогла б продовжити знайомство.
Приголомшена, Алізе стулила рота.
— Проте, — зітхнувши, продовжила Сарра, — вже тоді було очевидно, що він не мав жодного уявлення про те, ким ти є насправді, бо його описи не давали мені жодного уявлення про твій характер чи особистість. Насправді, коли я намагалася змусити його розповісти про тебе, він робив це з відчутною огидою. Кілька разів він уголос висловлював надію, що ти не дурна, і жодного разу не обмовився про твої фізичні дані, незважаючи на те, що, — вона підвела очі, окинувши Алізе поглядом, у якому читалося оцінювання, — навіть у такому вигляді, як зараз, ти напрочуд гарна, чи не так? Здавалося б, він мав би звернути увагу на таку очевидну деталь. Натомість його найбільше турбувало, що ти виявишся невиліковною ідіоткою.
Алізе ошелешено витріщилася на жінку. Сарра не збрехала жодного разу.
— Я так розумію, він не згадував, що йому було наказано одружитися зі мною за велінням самого Ібліса.
— Звісно, згадував, — сказала Сарра, перекриваючи воду.
Приголомшення Алізе від такої відповіді мало зачекати, бо ванна наповнилася до країв. Додані трави змусили воду пузиритися і пінитися, аромат евкаліпта і жасмину наповнив вологе повітря. Серце Алізе злетіло в небо від цих знайомих запахів.
Сарра зробила крок до дверей, демонструючи Алізе свою руду потилицю на знак того, що пропонує їй усамітнення.
Алізе, зі свого боку, не забарилася; вона із задоволенням стягнула залишки сукні, вагаючись, коли згадала про носту, яка й досі була майстерно схована під корсетом. Не думаючи ні про що інше, вона спочатку подивилась на потилицю Сарри, щоб переконатися, що вона справді лишається сама, а потім дістала ту маленьку кульку і швидко поклала її до рота, де куля легко помістилася за щокою. Вона склала свій зруйнований корсет і подерту білизну в акуратну маленьку купку поверх сукні і тепер дивилася на все це з гострим відчуттям розгубленості.
Їй все ще здавалося нереальним, що вона тут.
Вона стояла абсолютно гола в пастці чужої імперії, замкнена у ванній кімнаті з матір’ю страшного короля, безжально відданого дияволу, і навіть не уявляла, які ще жахи чекають тут на неї.
Це було майже занадто, щоб утримати в голові одночасно.
Навіть коли вона обережно опускалася в пінисту ванну, Алізе запитувала себе, чи не збожеволіла вона, довірившись Саррі, — може, вона наповнила ванну отрутою, — але тут вода торкнулась її ран, і біль став таким нестерпним, що Алізе вже не могла думати ні про що інше. Вона не знала, чи стогнати їй від полегшення, чи кричати від болю.
— Зачекай кілька хвилин, — сказала Сарра з боку дверей. — Біль вщухне, обіцяю. І тоді тобі стане набагато легше.
Алізе заплющила очі, м’язи її тіла напружилися, коли ліки просочилися під шкіру.
— Я не розумію, — сказала вона, говорячи повільно, щоб не зрушити носту з-під щоки. — Ви хочете сказати, що знаєте про угоду Кіра з дияволом? Що він вам все розповів?
Сарра розсміялася:
— Я ніколи не знаю всього.
— Але ж ви знаєте всі деталі підступності вашого сина — що він вирішив одружитися зі мною всупереч як своїй, так і моїй волі, і все це заради того, щоб сплатити якийсь жахливий борг Іблісу? Ви знаєте це, але вам, здається, байдуже?
Голос Сарри набув моторошного спокою, коли вона тихо промовила:
— Не те, щоб мені байдуже. Справа в тому, що я більше не вірю йому. Останні кілька місяців мій син звинувачував у всіх своїх поганих вчинках диявола. Він ніколи не бере на себе відповідальність за свої вчинки. Він завжди благає мене зрозуміти, що в нього немає вибору — навіть коли він ставить вимоги до мене, до своїх людей, він наполягає, що робить це тільки тому, що він закутий в кайдани проти своєї волі.