Страница 22 из 122
— Аж ніяк, мем, — відповіла Алізе, опустивши очі. Вона відчула в роті смак крові. Обличчя вже почало боліти. Вона опиралася бажанню доторкнутися до того, що, без сумніву, було багряним синцем. — Прошу пробачення.
— Хто ж тоді навчив тебе читати? — місіс Аміна накинулася на неї. — Хто навчив тебе задирати носа?
— Вибачте, мем, — Алізе здригнулася, змусивши себе говорити повільно. — Я не намагаюся задирати носа, мем, просто не знаю, як інакше вимовл…
Місіс Аміна підвела очі, відволікаючись на годинник, і боротьба згасла в її очах. Вони вже втратили дорогоцінні хвилини робочого дня, і Алізе знала, що не можуть дозволити собі витрачати ще більше на цю розмову.
Проте місіс Аміна підійшла ближче.
— Ще раз заговориш зі мною так, ніби ти якась поважна леді, й не тільки побачиш тильний бік моєї руки, дівчино, але й опинишся на вулиці.
Алізе раптово стало зле.
Заплющуючи очі, усе ще відчувала щокою грубий камінь холодного, наповненого паразитами провулка. Усе ще чула звуки каналізації, які заколисували її на кілька хвилин, — максимум часу, на який вона коли-небудь наважувалася заплющувати очі на вулиці. Іноді Алізе здавалося, що вона краще кинеться під карету, ніж повернеться в цю темряву.
— Так, мем, — тихо мовила вона, її пульс скажено калатав. — Пробачте мені, мем. Це більше не повториться.
— Досить твоїх помпезних вибачень, — огризнулася місіс Аміна. — Її світлість сьогодні в жахливому стані й хоче, щоб кожна кімната була вичищена і відполірована так, ніби до неї збирається приїхати сам король.
Алізе наважилася підвести очі.
Будинок Баз мав сім поверхів і сто шістнадцять окремих кімнат. Алізе понад усе хотілося запитати: «
Чому?
Чому кожна кімната?
» Натомість прикусила язика, тихо сумуючи. Знала, якщо прибрати всі сто шістнадцять за один день, то її тіло перетвориться на клоччя.
— Так, мем, — прошепотіла вона.
Місіс Аміна завагалася.
Алізе побачила, що жінка не таке вже й чудовисько, щоб не визнати майже нездійсненність цієї вимоги. Тон економки трохи пом’якшав, коли вона сказала:
— Інші, звісно, допоможуть, але вони теж мають свої повсякденні обов’язки, які повинні виконувати, ти ж розумієш? Основна частина роботи буде на тобі.
— Так, мем.
— Виконай цю роботу добре, дівчинко, і я подумаю про те, щоб взяти тебе на постійну роботу. Але я нічого не обіцяю, — місіс Аміна підняла палець, наставивши його на Алізе, — якщо ти не навчишся тримати язика за зубами.
Різко вдихнувши, Алізе кивнула.
3 Галім — вид рагу, яке готують у Південній Азії, на Близькому Сході та в Центральній Азії.