Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 94 из 96

— Ширше відкрий!

Він увімкнув його ширше. Краплі перетворилися на потік і на землі утворилася масляниста калюжа, яка яскраво виблискувала, відбиваючи десяток тремтячих місяців на своєму тремтячому лоні.

— О, — задоволено зітхнула Ненсі, — випускай вже все! Єдине, що залишилося зробити — це потоптатися у цій рідині.

Джим несамовито відкрив кран на повну, і калюжа раптом розширилася, а по землі в усі боки потекли окремі струмочки.

— Чудово! Те, що треба.

Піднявши спідниці, вона витончено вступила туди.

— Впевнена, що це допоможе, — пробурмотіла Ненсі.

Джим усміхнувся.

— Тут ще багато автомобілів.

Вона вишукано вийшла з калюжі бензину і почала вишкрібати туфельку збоку та знизу на підніжці автомобіля. «Джеллібін» більше не міг стримуватися. Він зігнувся удвічі від дикого реготу, і за мить Ненсі приєдналася до нього.

— Ти прибув з Кларком Дерроу, чи не так? — спитала вона на шляху до веранди.

— Так.

— Знаєш, де він зараз?

— Танцює, напевно.

— Якого дідька! Він пообіцяв мені хайбол.

— Ну, — протягнув Джим, — це нестрашно. У мене у кишені його пляшка!

Вона засяяла йому у відповідь.

— Думаю, що, можливо, тобі знадобиться імбирний ель, — додав він.

— Ні. Тільки це.

— Ти впевнена?

Вона зневажливо засміялася.

— Присягаюся, що можу пити все, що п’ють чоловіки. Сідаймо сюди.

Вона всілася на край столу, а він опустився на один із плетених стільців біля неї. Діставши пробку, Ненсі піднесла пляшку до губ і довго пила. Джим зачаровано спостерігав за нею.

— Любиш таке?

Вона важко дихаючи похитала головою.

— Ні, але мені подобаються відчуття, які напій у мене викликає. Гадаю, що більшості людей також.

Джим погодився.

— Моєму татові теж дуже подобалось. Це його і занапастило….

— Американські чоловіки, — серйозно сказала Ненсі, — не вміють пити.

— Що? — Джим здригнувся.

— Насправді, — легковажно продовжила вона, — вони нічого не вміють робити справно. У житті я шкодую лише про те, що не народилася в Англії.

— Невже?

— Так. Це єдине у моєму житті, про що я дійсно жалкую.

— Тобі там настільки подобається?

— Так. Безмежно. Я ніколи ще там не була, але зустрічала багатьох англійців, які тут служили в армії, вчилися в Оксфорді та Кембриджі — ну, знаєш, як наші Севані та Університет Джорджії — і, звичайно, я читала багато англійських романів.

Джим був зацікавлений та вражений.

— Ти чув коли-небудь про леді Діану Меннерс? — щиро запитала вона.

Джима відповів, що ні.

— Хотіла б я бути схожою на неї…. Вона темненька, як я, бачиш? А ще дика і грішна. Це та дівчина, яка каталася на коні сходами якогось собору чи церкви, не пам’ятаю достеменно, і героїні усіх романістів згодом виконали цей трюк.

Джим чемно кивнув. Ця історія не була йому близька.

— Передай пляшку, — попросила Ненсі. — Невеличкий ковток малій не завадить. …Розумієш, — продовжила вона, віддихавшись. — Там стильні люди. Тутешнім стилю явно не вистачає. Я маю на увазі, що заради наших хлопців навіть не виникає бажання вдягатися чи робити сенсаційні речі. розумієш?

— Напевно, ні, — пробурмотів Джим.

— І я б хотіла показати їм усім, на що здатна. Я справді єдина дівчина в місті, яка має стиль.

Вона потягнулася і солодко позіхнула.

— Який гарний вечір.

— Точно, — погодився Джим.

— От мала б я власну яхту, — мрійливо прошепотіла вона. — Уявляю собі, як пливу на ній по срібному озеру, скажімо, або, наприклад, по Темзі. З собою — бутерброди з ікрою та шампанське. Нас на палубі восьмеро. Хтось із чоловіків стрибає за борт, щоб розважити публіку, і тоне, як це зробив чоловік, який плив із леді Діаною Меннерс.

— Він зробив це, щоб догодити їй?

— Ні, втопився не для того, щоб догодити. Він просто мав намір стрибнути за борт і розсмішити усіх.

— Я так розумію, вони просто померли від сміху, коли він втопився….

— Ну, мабуть, посміялися трохи, — зізналася вона. — Але, Меннерс, гадаю, точно сміялася. Бо жорстка, і цим схожа на мене.

— Ти жорстка?

— Як цвяхи. — Ненсі знову позіхнула і додала: — Дай мені ще трохи ковтнути.

Джим вагався, але вона зухвало простягнула руку.

— Тільки не поводься зі мною як з дівчам, — попередила вона суворо. — Я не схожа на будь-яку знайому тобі дівчину. — Вона ще трохи замислилася. — Але, можливо, ти маєш рацію. Бо надто розумний.

Вона зістрибнула зі столу і рушила до дверей. За нею попрямував і «джеллібін».

— Ну, бувай, — сказала вона чемно, — І дякую тобі, «джеллібіне».

Потім вона зайшла всередину і залишила його на ґанку з широко розплющеними очима.

О дванадцятій з жіночої вбиральні випурхнули одна за одній красуні у плащах і приєдналися до красеней у пальтах, утворюючи пари ніби танцюючі котильйон, і понеслись крізь двері, сонно та щасливо сміючись — у темряву, де по черзі вмикався газ, а пари прощалися і щезали у салонах припаркованих автомобілів.

Джим, сидячи у своєму кутку, вирішив пошукати Кларка. Вони бачилися об одинадцятій; потім Кларк пішов танцювати. Тож, шукаючи його, Джим натрапив на стенд з безалкогольними напоями, що колись був баром. Кімната виглядала порожньою, за винятком сонного негра, який дрімав за прилавком, і двох хлопців, які ліниво кидали кості за одним зі столів. Джим збирався вже йти, аж ось побачив, як увійшов Кларк. Тієї ж миті Кларк підвів очі.

— Джиме! — вигукнув він. — Підходь і допоможи нам із цією пляшкою. Мабуть, залишилося не так багато, але потроху вистачить.

Біля дверей нетверезо сміючись з’явились Ненсі, чоловік із Савани, Мерілін Уейд та Джо Юїнг. Ненсі впіймала погляд Джима і жартівливо підморгнула йому.

Вони підійшли до столика і всівшись, чекали, поки офіціант принесе імбирний ель. Джим, ледве розслабившись, перевів погляд на Ненсі, яка майже одразу приєдналася до гри двох хлопців за сусіднім столом.

— Давате запросимо їх сюди, — запропонував Кларк.

Джо озирнувся.

— Нащо нам тут натовп? Це суперечить правилам клубу.

— Але ж тут нікого немає, — наполягав Кларк, — окрім містера Тейлора. Він ходить усюди, як навіжений — намагається з’ясувати, хто випустив весь бензин з його бака.

Усі гучно засміялися.

— Ставлю мільйон, що то у Ненсі знов щось було на туфлі. Не можна паркуватися, коли вона поруч.

— О Ненсі, містер Тейлор тебе шукає!

Щоки Ненсі блищали від азарту у грі.