Страница 85 из 140
Ніжні руки потяглися за Ківою, тканину (коротку накидку Наарі) обережно поправили на плечах, щоб та спускалася, прикриваючи її торс і закінчуючись зверху на стегнах. Вона не приховувала достатньо тіла, щоб почуватися комфортно, не сприяли цьому й чорні вугільні плями, які вкривали шкіру. В нормальному стані Ківу нажахала б перспектива пройтися перед натовпом, який зібрався перед крематорієм, настільки мало одягненою. Але зараз їй було байдуже, вона була готова пройти між них і гола, якщо це означає, що вона потрапить у безпеку, в лазарет, і прийме дозу чогось, що полегшить дихання.
— Тепер підіймаємося, — сказала Наарі, перетягуючи Ківину руку собі через плечі й переймаючи на себе більшість її ваги. — Я тримаю.
Ківа хотіла подякувати вартовій, але ідея сформувати якісь слова була зараз для неї надто складною. Швидкий виснажений погляд, яким вона обвела коридор, виявив Рукове скривлене обличчя, комічно шоковану Ґрендель і Кістяного, який витріщався на Ківині оголені ноги. Вираз його обличчя при цьому був таким, що Ківі захотілося негайно рушити в душовий блок, але тоді вона глитнула слину й пухирі по всій трахеї закричали, що заперечують. Спершу ліки, тоді вона відмиється і прикриється.
— Ну, годі з цим, — пробурмотів Рук, першим рушаючи коридором у передпокій крематорію. Опинившись там, він дочекався, поки Ківа з Наарі його доженуть: вони рухалися значно повільніше, адже хоча Ківина плоть і не обгоріла, вона все одно страждала від наслідків теплового удару й вдихання диму. Ушкоджене горло, пекли очі, голова гула, м’язи спазмували, а серцевий ритм був надто частим. Чим більше кроків вона робила, тим менш упевненою почувалася, що зможе самостійно дістатися до лазарету, навіть з допомогою Наарі. Єдине, що вона хотіла зробити, — це зупинитися і відпочити, хоча б кілька хвилин.
— Розплющ очі, — прошипіла Наарі, легенько струшуючи Ківу, що пропустило блискавку її нервовими закінченнями і привело до тями саме тоді, коли вона почала втрачати притомність. — Лишайся зі мною, доки Рук зробить своє оголошення,
тоді
можеш зомліти.
Ківа ледь розуміла, її повіки тремтіли всупереч наказу Наарі, подих перетворився на засапані хрипи. Але вона змусила себе лишатися при свідомості, лишатися на ногах, доки Наарі допомагала їй вичовгати з крематорію слідом за Руком під яскраве зимове сонце.
Крижаний вітер торкнувся обличчя, ніг, кожної частини тіла, виставленої напоказ. Ківа застогнала, купаючись у холодному блаженстві. Її пронизало спокусою скинути плащ, але здоровий глузд переміг, і вона використала вільну руку, аби втримати поли плаща загорнутими спереду, намагаючись створити якусь видимість скромності.
— Чемпіонка Тільди Корентін успішно пройшла Випробування Вогнем, — гучно оголосив Наглядач Рук в’язням, які очікували на результат.
Шоковане бурмотіння прошелестіло натовпом, пролунали вигуки та оплески, спершу нерішучі, а тоді настільки гучні, що у Ківи ще й у вухах задзвеніло. Її не вистачило розбирати, хто дійсно радіє тому, що вона вижила, а хто жалкує, що не зазнала поразки.
Коли натовп знову затих, Рук сказав:
— Через два тижні Ківа Мерідан постане перед своїм третім завданням, Випробуванням Водою. Ви будете свідками, згідно з законом. До того часу повертайтеся до звичних обов’язків.
Натовп почав розсипатися, тим часом Ківа похитувалася в Наарі у руках.
— Тепер все? — запитала вартова Рука.
— Іди! — дозволив Наглядач, різко махнувши рукою. Але коли Наарі повела Ківу геть, Рук зупинив її: — Ні, зачекай.
Він тримав амулет між ними. Ківині очі то зосереджувалися на ньому, то втрачали фокус, і вона заморгала, борючись із сухим тертям, яке лишилося після вогню, щосили намагаючись не піддатися темряві, яка закрадалася в поле зору.
— Такого більше не повинно трапитися, — попередив Наглядач Ківу низьким голосом. — Я сказав, що не можу допомогти тобі, і припускав, що це натякає: ніхто інший теж не може тобі допомагати. Мені байдуже, що принц Деверік — спадкоємець трону Евалону. Якщо хтось втрутиться в третє завдання, вельможа чи ні, будуть наслідки. Тобі зрозуміло?
Ківа похитала головою, але не тому, що не розуміла.
— То був не принц, — прохрипіла вона, і кожне слово звучало так, наче вуглиною шкребли по дереву.
Руків вираз обличчя напружився.
— Не бреши мені.
Він із силою тицьнув амулет Ківі, і вона незграбно спробувала вхопитися за нього тією рукою, яка досі стискала накидку. Наарі забрала його в неї, поклала собі в кишеню, аби не загубився.
— Я не брешу, — промовила Ківа, тепер зі свистом. — То не був принц. То була принцеса.
— Усі знають, що в принцеси Міррин недостатньо вогняної магії, аби викинути такий коник, як ти влаштувала сьогодні, — заперечив Рук. — Це публічна інформація. Вона може впоратися з парочкою маленьких вогників у кращому випадку, але її реальний талант — повітря. Сила в твоєму маленькому амулеті… за неї подякуй принцу Деверіку. Він найсильніший стихійник вогню в сім’ї Валлентіс.
Ківа спробувала пригадати момент, коли Міррин дала їй амулет. Та натякнула, що зарядила рубін власною магією, але тепер Ківа збагнула, що прямо цього не сказала. Невже дійсно втрутився принц-наступник…
знову
? Міррин натякала на Деверікові думки щодо Ківи, та й він сам загравав з нею в лазареті, але чи цього достатньо для того, аби він врятував її?
Двічі
? І якщо так, чому Міррин змусила Ківу вважати, що амулет від неї?
Останнє, здогадалася Ківа, тому що брат і сестра Валлентіс не мали допомагати їй. Тільда Корентін — їхній ворог, і тільки Ківа стояла між Бунтівною Королевою і смертю. Принц-наступник, певно, опинився б у чималій халепі зі своїм почтом, якби хтось довідався, що він зробив.
Але…
чому
він це зробив? Невже дійсно тому, що вона його приваблює?
«Мій брат нерозсудливий, імпульсивний дурень, і все ж йому вдається бути одним з найкращих людей, яких я знаю».
Пригадуючи, що Міррин говорила про Деверіка, Ківа задумалася, що, можливо, лише можливо, принц-наступник розумів справедливість краще, ніж решта його сім’ї. Можливо, він гадав, що Тільда заслуговує на шанс поборотися. Можливо, гадав, що вона варта порятунку… і Ківа також.
Невпевнена, Ківа усвідомила, що зараз не на часі ламати над цим голову. Вона ледве тримається за свідомість.