Страница 138 из 140
— То дрібниці, — швидко сказав Джарен. — Веріс?..
— Його відволікли, — Кальдон махнув рукою. — Він вважає, що ми з Руком, а Рук вважає, що з Верісом: маємо кілька хвилин до того, як хтось із них щось збагне. Не питай, як у Наарі це вийшло. Я ніколи не зрозумію, як їй вдається.
Від Кальдона з його стратегічним розумом це був серйозний комплімент. Але Джарен уже знав, що Наарі дивовижна, тому запитав:
— Що сталося після того, як я врятував Ківу? Будь ласка, скажіть мені, що ви вдали, наче це ваша магія її впіймала?
Міррин відбила долонею комашку, яка пролітала біля її обличчя:
— Звісно. — Тоді вона зосередилася на ньому, її сапфірові очі звузились, і вона запитала: — Що, заради вічносвіту, ти собі думав?! — Вона вказала пальцем у бік лазарету, який був поза їхнім полем зору. — Хто, в біса, та дівчина?
Джарен не знав, яку дати відповідь, щоб сестра її прийняла. І сказав єдине:
— Вона для мене важлива.
Погляд Міррин став ще гострішим, коли вона напружено повторила:
— «Для тебе важлива»? — Вона відкинула своє золоте волосся, а тоді протарабанила вервечку лайки, настільки вигадливу, що Кальдон затрусився від беззвучного сміху. Завершила вона так: — Ти дурень. Ти йолоп. Ти
дурний
йолоп
.
Джарен не заперечив. Він лише запитав:
— Вона сильно постраждала?
Фиркнувши, Міррин відповіла:
— З нею все гаразд. Синці по тілу, але нічого такого, що не загоїться за кілька днів.
Джаренові плечі опустилися від полегшення. Кальдон це помітив і запитально вигнув борову, але Джарен не відповів. Він знав, що його поведінка вийшла за рамки, що ризик, на який він пішов, врятувавши Ківу, міг мати катастрофічні наслідки для місії. Навіть зараз, якщо Веріс вирушить на пошуки Кальдона й Міррин. Вони не могли довго затримуватись. Але дещо Джарен був повинен зробити до того, як відпустить їх: це причина, через яку він взагалі попросив Наарі привести їх, швидка, відчайдушна ідея, яка виникла, коли він повернувся до лазарету.
Дивлячись прямо на сестру, він спитав:
— На тобі є герб Валлентісів?
Брови Міррин нахмурились, але вона дістала золотий амулет з-під мантії:
— Звісно. Ненавиджу цей зразок несмаку, але мати наполягає, аби хтось із нас одягав це на офіційні заходи. Ти ж знаєш.
Коли Джарен простяг руку по амулет, його знову накрило хвилею полегшення. Що він робив би, якби вона залишила це в зимовому палаці?
Кальдон нахилив голову вбік:
— Що ти… — Він перервав себе недовірливим фирканням, коли збагнув, що Джарен мав намір зробити.
А в Міррин очі розширилися, коли вона побачила, як Джарен заряджає амулет вогняною магією, як рубін світиться яскраво-червоним, а тоді гасне.
— Ти жартуєш? — сердито пробурмотіла вона.
— Віддай їй це, — попросив Джарен, простягаючи герб сестрі. — Не знаю, якою буде Вогняна Ордалія, але амулет захистить її від будь-чого, і мені не доведеться втручатись особисто.
— Тобі нічого було втручатись і
сьогодні
, — твердо сказала вона.
Джарен заблагав, дивлячись їй прямо в очі:
— Будь ласка, Міррин! Нема часу пояснювати… ви повинні йти, щоб вас тут не впіймали. Але мені потрібно, аби ти це для мене зробила.
— І як, заради вічносвіту, я це їй поясню? — запитала Міррин. — І взагалі, як я поясню їй, яким дивом вона вижила у Випробуванні Повітрям?
— Дуже просто, — відповів за Джарена Кальдон. З кривою посмішкою він додав: — Скажи, що принца Деверіка зачарувало її чарівне личко і він не міг бачити, як вона розіб’ється на смерть. Це навіть не брехня.
Джарен кинув на двоюрідного брата погляд, від якого Кальдонова посмішка ще збільшилася.
— Що? — невинно спитав Кальдон. — Невже я помиляюся?
— Тут значно більше, — процідив Джарен.
— Як скажеш, старий, — зронив Кальдон, розправляючи свою темну мантію і навіть не приховуючи, що все це його веселить.
Джарен знову повернувся до сестри, поглядом благаючи її, доки та не піддалася.
— Будеш мені за це винен, — буркнула вона, приймаючи амулет. — І чимало. — А тоді розвернулась і покрокувала назад тим самим шляхом, що й прийшла, гукаючи через плече: — Я складу список речей, які ти мені купиш, коли повернешся з цього жахливого місця. Вони будуть обурливо дорогущі, але ти й слова не скажеш.
Не чекаючи його згоди, вона зникла за ґаберґрасом.
Наодинці з Кальдоном Джарен промовив:
— Ти теж іди.
— За хвилину, — кинув той, підступаючи ближче. Тепер його обличчя було серйозним, будь-який натяк на гумор зник. — Наарі швиденько розповіла мені скільки могла, але скажи правду: воно варте того? Бути тут? Вдається дізнатися те, заради чого ти тут опинився?
Зважаючи на секретність місії і на те, що він в останню мить помінявся місцями з Ейдраном, Джарен не мав можливості розповісти Кальдону всі свої плани до того, як пішов із зимового палацу. Він знав, що двоюрідний брат розумний — надто розумний інколи — і відчайдушний, тож може зайняти Джаренове місце, якщо його попередити раніше. Ось тому Джарен не ввів його в коло людей, знайомих з планом. Та все одно Джарен не здивувався б, якби Кальдон сам усе зрозумів. Через це і через те, що він поважав двоюрідного брата, Джарен відповів чесно:
— Ще ні, але мені потрібно трохи часу.
Кальдон замислено нахилив голову набік:
— Часу втертися в довіру до бунтівників… або часу ближче познайомитися з однією палкою цілителькою?
Джарен відкрив рота, закрив, а тоді збентежено зізнався:
— І те, й друге. — Він відкашлявся й поквапився додати: — Я тут заради інформації від бунтівників. Але Ківа… — він похитав головою. — Вона особлива. Я не можу цього пояснити.
Кальдон помовчав, обмірковуючи Джаренові слова, а тоді запитав:
— Чому лише вогонь? — На Джаренів спантеличений погляд він пояснив: — Амулет. Чому ти зарядив його тільки вогняною магією? Їй залишиться пережити ще воду й землю після того.
Зрозумівши, Джарен відповів:
— Міррин не володіє магією води й землі, як і «принц Деверік»… нібито. На загал про нас обох відомо, що ми володіємо магією повітря й вогню, тож пояснити Ківі дві інші стихії не вдасться. — Він замовк, тоді додав: —
До того ж ризик, що амулет після другого випробування відберуть, надто високий. Рук чи інший вартовий його знайде. І навіть якщо Наарі вдасться повернути його, мені здалося, що важливіше зарядити амулет силою стихії, яка знадобиться Ківі найпершою, а не розділяти потенціал між різними.