Розлучення

— З огляду на цю нову інформацію про пані Чессон, — повільно каже Хардвік, — я хотів би попросити, щоб ми взяли перерву і перегрупувалися.

— Так, — каже Езра, — і, можливо, наступного разу ти не будеш ображати нас, кажучи, що моя клієнтка нестабільна, коли це твій клієнт зустрічається з наркоманкою.

Мені аж хочеться аплодувати.

Лише після того, як ми з Езрою вийшли з кімнати, він прошепотів мені: — Не слід було говорити останню фразу. Але я не зміг втриматися.

— Це було чудово, — кажу я, зачарована. — Ти був чудовий. Дуже дякую.

— Я живу заради виразу обличчя Ленні Хардвіка. — Він піднімає руку вгору. — Гадаю, це вимагає «дай п’ять».

Звісно, я даю йому «дай п’ять», бо ніколи не можна залишати когось у підвішеному стані, але я ще не готова святкувати. Ми не виграли битву за опіку, і я знаю, що Джеремі буде боротися щосили. А ті звинувачення проти мене…

— Я хочу, щоб ти знав, — кажу я, — що я не робила нічого з того, що він про мене сказав.

— Гадаю, ми вже з’ясували, що твій колишній любить грати нечесно. — Він знизує плечима. — Ми не будемо опускатися до його рівня. Ми завжди будемо чесними. І в кінці цього всього ти зможеш забрати свого маленького хлопчика додому.

Я не можу стриматися. Я простягаю руки й обіймаю Езру. Я так вдячна йому, що ледь не розплакалася. Але за мить мені стає ніяково, і я відсуваюся.

— Вибач. — Я змахую кілька пасом волосся з обличчя. — Мені не слід тебе обіймати, правда?

Він посміхається. — Ти можеш мене обійняти. А мені тебе обіймати не можна. Колегія адвокатів Нью-Йорка цього не схвалить.

— Зрозуміла.

Він хмуриться на мене. — А що це було за історія з комбучою? Ти ж не думаєш, що дівчина Джеремі намагалася тебе отруїти, правда?

Він виглядає стурбованим, але на його обличчі є ще щось, що мене вражає. Історія про отруєну домашню комбучу — це досить дивна річ, як і мої підозри, що Вероніка хоче нашкодити мені чи Тедді. Джеремі й так уже робить усе можливе, щоб усі вважали мене божевільною, і я боюся, що якщо поділюся своїми побоюваннями, це може переповнити чашу. Тим паче, що в мене немає ані найменшого доказу.

Поки що.

— Мене дійсно знудило, — зізнаюся я, — але… можливо, я просто дала їй занадто довго бродити.

— Гаразд, — Езра повільно киває. — Але якщо ти не повністю впевнена, що це правда, то не варто про це говорити. Ми не хочемо давати їм привід вважати тебе нестабільною. У кінці кінців, ми хочемо здобути гучну перемогу.

У конференц-залі був момент, коли я справді думала, що все йде до біса. Езра якимось чином зумів все виправити. Але найбільша перемога — це те, як Леонард Гардвік відреагував, коли дізнався про минуле Вероніки. У мене таке відчуття, що він порадить Джеремі розірвати з нею стосунки, щоб виграти судову тяганину за опіку. І щойно це станеться, чари розвіються.