Розлучення

28

______

— О, Наомі, це жахливо!

Я дуже вдячна Корі, яка погодилася зустрітися зі мною в місцевому барі, щоб випити після того інциденту зі слоном. Зак перебуває зі її колишнім чоловіком, тож, як і я, вона має вільний час від догляду за дитиною. Хоча різниця між нами в тому, що я віддала б усе, аби зараз бути вдома з Тедді.

Але випити з Корою — це непоганий втішний приз. Я розповіла їй, що відбувається з Джеремі, хоча не згадала про свої підозри, що Вероніка, можливо, намагалася мене отруїти. Коли я уявляю, як говорю це вголос, це здається надто підозрілим. Я не витримала б, якби Кора, як і Джеремі, вважала мене маревною.

— Ти знаєш, що він робить, — каже Кора, потягуючи зі свого келиха рожеве вино, — чи не так?

— Робить?

— Він маніпулює тобою.

Я роблю ковток зі свого келиха піно нуар, хоча це, безумовно, більше ковток, ніж потяг. — Маніпулює мною?

— Безумовно! — Її очі розширюються. — Це ж так очевидно! Він каже тобі прийти до нього додому в певний час, а коли ти з’являєшся, він робить вигляд, ніби казав інший час і що ти помилилася. І він насправді переконує тебе, що це ти помилилася і не можеш запам’ятати свої зустрічі. Тобто, ти коли-небудь отримувала інформацію про те, що ти помилилася, у письмовій формі? Наприклад, у повідомленні?

— Ні… зазвичай він просто казав мені особисто або по телефону.

Вона тріумфально киває. — Як я й казала, маніпуляція.

— Джеремі б так не вчинив.

— Не знаю, чому ти його захищаєш. — Вона зціплює зуби. — Він поводився з тобою так жахливо протягом усього цього часу.

— Вероніка дає йому багато приводів, — зауважую я.

— Боже, вона така холоднокровна. — Кора кладе руку мені на плече. — Не знаю, хто з них гірший.

— Його маніпулюють.

— Наомі. — Вона стискає моє плече. — Люба, я знаю, що ти все ще кохаєш Джеремі, але він зробив свій вибір. Час рухатися далі. — Вона пильно оглядає відвідувачів бару. — Бачиш когось, хто тобі подобається?

— Я занадто стара, щоб підбирати хлопця в барі.

— Ніколи не буваєш занадто старою, щоб підбирати хлопця в барі.

Я лише хитаю головою.

— Гаразд, гаразд. Ну, а як щодо того твого симпатичного адвоката з розлучень?

— Я просто… — Я потираю скроні кінчиками пальців. — Я ще не готова рухатися далі. Хоч він і поводиться як козел, я не можу вимкнути свої почуття до Джеремі, наче вимикач світла.

— Він поводиться гірше, ніж козел, Наомі, — каже вона. — Він намагається зруйнувати твоє життя й відібрати в тебе сина. Ти не повинна терпіти це лайно від нього!

— Так, — бурмочу я.

— Завтра, коли у тебе буде медіація, — каже вона, — ти маєш увійти в ту кімнату, усвідомлюючи, що це війна. І незабаром той твій козел-чоловік махатиме білим прапором.

Вона права. Джеремі поводився зі мною жахливо, і мені час рухатися далі. Але було б набагато легше відмовитися від Джеремі, якби я не думала, що він теж може бути в небезпеці.