Розлучення

25

______

Після того як Езра пішов, я не можу перестати думати про Вероніку. Вероніку Чессон.

Хто ця жінка?

Я твердо вирішила це з’ясувати.

Я дістаю з холодильника саморобну комбучу, яка бродила в маленькій банці. Комбучу називають еліксиром безсмертя, тому я п’ю її постійно. А згідно з веб-сайтом, який я знайшла минулого тижня, її надзвичайно легко (і дешево) приготувати вдома. Все, що потрібно, — це звичайний чорний чай, чай з гібіскусу, цукор-сирець і гриб комбучі, який є симбіотичною колонією бактерій і дріжджів. Він виглядає як губчастий млинець.

Я приношу ноутбук на кухонний стіл і ставлю його поруч із банкою комбучі. Я вводжу ім’я «Вероніка Чессон» у пошукову систему, готова заглибитися набагато глибше, ніж до того, як з’явився Езра.

З’являється кілька профілів, але жоден із них не належить жінці, яка вчепилася в мого чоловіка. Це мене не дивує — я впевнена, що Вероніка вміє добре приховувати свої сліди. Не кажучи вже про те, що Джеремі ніколи не зустрічався б із жінкою, яка розклеює вульгарні селфі по всіх соціальних мережах.

Я знаходжу сайт, де можна замовити перевірку анкетних даних. Джеремі відновив мою кредитну картку після нашої останньої сесії медіації, тож я справді можу розкопати бруд на Вероніку. Це, мабуть, марна трата часу, бо я мушу припустити, що така жінка знає, як не нариватися, але я не хочу залишити жодного каменю неперевернутим.

Я роблю ковток комбучі, чекаючи, поки завантажиться перевірка анкетних даних. Напій… цікавий. Безумовно відрізняється від того, що продають у магазинах, це точно. Він справді має смак… ферментованого.

Нарешті екран заповнюється інформацією. Судячи з останньої відомої адреси, я майже впевнена, що це та сама людина. Я п’ю ще трохи комбучі, пробігаючи очима сторінку, і подих застрягає в горлі.

Гаразд, це цікаво.

У Вероніки в минулому є звинувачення у зберіганні наркотиків.

Вероніка не схожа на людину, яка вживає наркотики, але зовнішність може бути дуже оманливою. Цю інформацію я можу передати Езрі, що стане в нагоді в моїй боротьбі за опіку. Хоча я сподіваюся, що до цього не дійде.

Чи знає про це Джеремі? Чи усвідомлює він, що зустрічається з наркоманкою? Гірше того, чи розуміє він, що допускає таку неприємну особу до нашого сина? Як він може називати себе відповідальним батьком і водночас дозволяти таке?

Я рішуче роблю ще один ковток комбучі. Рідина вже наполовину проковтнута, коли мій живіт різко здригається. Я вистрибую з крісла і ледь встигаю дістатися до раковини, перш ніж вивернути вміст шлунка. Мене нудить, поки не починають боліти ребра і не залишається нічого. Коли я нарешті випрямляюся, у роті відчувається смак блювоти, чогось кислого та ще якогось смаку, який я не можу точно визначити.

Фу, я більше ніколи не буду готувати комбучу.

Це теж вина Вероніки! Мені не довелося б намагатися готувати комбучу самостійно, якби вона не вигнала мене з дому і не залишила без засобів до існування. Я могла б купувати її в магазині, як нормальна людина.

Я мушу розібратися в цьому до кінця. Я мушу з’ясувати, хто насправді така Вероніка Чессон і чого вона хоче від Джеремі. Можливо, ще є спосіб запобігти цьому.