Страница 38 из 114
Його погляд пом’якшає, коли він відкидається на спинку крісла. — Слухай, я розумію. Ніхто не хоче, щоб шлюб закінчився, особливо якщо у вас є спільна дитина. Але саме тому, що у вас є дитина, ти маєш захистити себе. Тобі потрібні гроші, щоб забезпечити вам обом гарний дім. І ти маєш переконатися, що домовленість про опіку буде вигідною для тебе. Якщо ти підеш туди непідготовленою, він просто знехтує тобою. Повір мені — я мав справу з багатьма людьми, схожими на твого чоловіка.
Те, що він каже, має сенс. Мені не хочеться це визнавати, але він правий.
— Тож, — каже він, — ми рухаємося далі?
Я не хочу продовжувати цей розлучний процес, але у мене немає вибору. Якщо Джеремі цього хоче, я не можу цього уникнути. — Так. Давайте рухатися далі.
— Чудово! Тоді беремося до роботи.
Він підкреслює ці слова, з силою вдаривши долонею по поверхні свого столу. Стос паперів перекидається і розлітається в усі боки.