Розлучення

13

______

Ми з Корою вирішили поїхати на дитячий майданчик, що трохи віддалений від центру, щоб інші мами не підслуховували нашу розмову. Ми знайшли лавку, з якої добре видно ігрові конструкції, і відпустили хлопців гратися.

Я не можу не захоплюватися тим, у якій чудовій формі перебуває Кора. Я намагаюся підтримувати себе якнайкраще, але вона виглядає настільки підтягнутою, ніби щодня ходить у спортзал. Хоча я знаю, що не слід цього робити, я ловляю себе на тому, що пильно розглядаю її груди, намагаючись з’ясувати, чи правдиві чутки.

Кора, мабуть, помітила мій погляд, бо каже до мене: — То що там кажуть? Що я зробила пластику грудей?

У мене палає обличчя. — Е-е-е…

Вона закидає голову назад і сміється. — Нічого. Я сприймаю це як комплімент. До речі, відповідь — ні.

Гаразд, тепер я заздрю.

— Тож. — Вона дивиться на мене своїм сталевим поглядом. — Зак розповідав мені, що ти з чоловіком більше не живете разом. І я припускаю, що це документи про розлучення, які тобі вручили.

Я опускаю очі. — У нас виникли певні проблеми. Ця лисиця вчепилася в мого чоловіка, і тепер він втратив розум.

— Ну, ти не багато що можеш вдіяти, коли він розриває твою сім’ю. — Вона спирається ліктями на спинку лавки. — Але ти можеш змусити його пошкодувати, що він коли-небудь побачив її. Я чула, що твій чоловік багатий. У вас є шлюбний контракт?

— Так.

— Це ускладнює справу, — задумливо каже вона, — але точно не є непереборним. У мене теж був такий, але мій адвокат домігся його скасування.

Я згадую те, що всі кажуть про Кору. Що її адвокат розірвав її шлюбний контракт. Що вона змусила свого колишнього чоловіка плакати. Якщо я збираюся отримати пораду щодо розлучення, то кращої людини для цього годі й шукати. Але я все ще не впевнена, що хочу поради щодо розлучення.

— Я все ще хочу спробувати налагодити стосунки з Джеремі, — кажу я їй.

Вона піднімає брову. — Серйозно? Після всього, що він тобі зробив?

— Він був хорошим чоловіком і справді хорошим батьком. — Я торкаюся кристала на шиї. Сьогодні я ношу кристал обсидіану «сніжинка», який допомагає зміцнити емоційну силу. — Гадаю, він переживає кризу середнього віку.

— О, бідненька. Наомі, він кинув тебе заради молодшої жінки, просто і ясно. Він не дитина — він знає, що робить.

Не можу сказати, що вона неправа, але я все одно не хочу відмовлятися від свого шлюбу. — У моєї мами було троє чоловіків. Мені це було дуже важко. Я ніколи не хотіла такого для Тедді.

Я поглядаю на свого сина, який ганяється за своїм другом по ігровому майданчику. Вони зупиняються лише на мить, коли Тедді знаходить на землі цікавий камінь і ховає його в кишеню. Я люблю спостерігати за щирою радістю на його обличчі, коли він грається. Ніщо не робить мене щасливішою, ніж бачити його щасливим.

— Тедді буде щасливий, якщо ти будеш щаслива, — каже Кора. — А ти не будеш щасливою, якщо тебе обдурять під час розлучення. Тобі потрібен хороший адвокат, Наомі.

— Мабуть, так…

— Хто зараз твій адвокат?

— Я не… — Я схрестила ноги. — У мене немає адвоката. Наразі.

— Наомі! — Вона так сильно вдарила мене по руці, що аж боляче стало. — Тобі потрібен адвокат! Ні — тобі потрібен хижак. Тобі потрібен хтось, хто зможе знищити той дурний шлюбний контракт, який ти підписала.

Я стискаю долоні. — Ви можете когось порекомендувати?

— Ну, найкращим адвокатом з розлучень на острові, звісно, є Ленні Хардвік.

У мене стискається серце. — Це адвокат мого чоловіка.

— Ой. — Вона здригається. — Ваш чоловік — розумний хлопець, чи не так?

— Безумовно.

— Гаразд. — Вона дістає з сумочки телефон і натискає на екран. — Я дам вам номер моєї адвокатки, Стефані Горман. Вона чудова. Я повідомлю їй, що направляю вас до неї.

Можливо, у Кори й справді чудова адвокатка, але я не хочу їй дзвонити. Як тільки у мене з’явиться адвокат, справи почнуть рухатися швидко. Адвокат не захоче, щоб я помирилася з чоловіком. Вона захоче, щоб я розлучилася, бо це її сфера компетенції.

Кора помічає моє вагання. Вона кладе телефон і кладе кістляву руку мені на плече. — Наомі, я знаю, що ти сподіваєшся налагодити стосунки з Джеремі. Я знаю, що ти все ще його кохаєш. Але він уже вирішив.

— Ну…

— Наомі, він уже прийняв рішення.

Тільки вона не бачила того погляду у Вероніки тієї ночі. Вона не розуміє, як мого чоловіка — хорошу людину — маніпулюють.

— Тобі треба, — каже вона, — захистити себе. Ти маєш переконатися, що не залишишся без грошей після цього шлюбу. І найголовніше — щоб ти провела якомога більше часу зі своїм сином. Ти ж не хочеш, щоб той козел намагався отримати опіку, а тобі залишили лише право на відвідування.

Я енергійно хитаю головою. — Джеремі ніколи б так не вчинив. Він завжди на роботі! Для нього не мало б сенсу прагнути опіки.

— Так, ну що ж. — Кора знизує плечі. — Ти здивуєшся, що випливе на поверхню, коли справи почнуть йти погано.

Можливо, вона має рацію щодо необхідності адвоката, але помиляється щодо опіки. Джеремі ніколи не відібрав би Тедді у мене.

Кора знаходить у сумочці клаптик паперу й записує номер зі свого телефону. Вона простягає мені папірець, а коли я його не беру, втискає його мені в руку.

— Подзвони Стефані, — благає вона мене. — Це станеться, хочеш ти того чи ні, і тобі потрібен хороший адвокат.

— Гаразд.

— Ти обіцяєш?

— Обіцяю.

— Добре. — Вона задоволено киває. — І одного дня наступного тижня, коли у тебе не буде Тедді, а у мене — Зака, ми з тобою підемо випити. Вона підморгує мені. — На шкільному майданчику можна розважитися лише до певної міри, правда ж?

Я посміхаюся у відповідь, але зараз навіть не можу уявити собі, як можна розважитися. Я занадто зайнята тим, що мрію про те, що б я зробила з Веронікою, якби залишилася з нею наодинці.

Якби у мене було п’ятнадцять хвилин з нею, я впевнена, що з’ясувала б правду.