Страница 28 из 114
Це правда. Після того, як мені не вдалося дістати Lego чи веселу покривало для його кімнати, я була готова на все, щоб показати Тедді, що я весела і що зі мною варто проводити час. Але зараз я віддала б усе, аби просто повернутися додому, випити келих дешевого вина і поплакати над вмістом цього манільського конверта.
Саме коли я намагаюся придумати, як пояснити це Тедді, я відчуваю дотик до плеча. Я обертаюся, і за моєю спиною стоїть Кора Янзен, тримаючи свого сина за руку. Вона заправляє пасмо свого платиново-русявого волосся довжиною до підборіддя за вухо, а її очі впиваються в мене.
— Привіт, Наомі, — каже вона. — Я просто хотіла запитати, чи не хотів би Тедді піти на дитячий майданчик із Заком.
— Так, — кажу я вдячно. — Він точно хотів би.