Розлучення

— Щоб бути чесним, — каже він, — я плачу за квартиру, в якій ти зараз живеш. Я плачу за навчання Тедді. Я плачу Розіті. Навіщо тобі стільки грошей?

— Я купувала іграшки. Для Тедді.

— У нього достатньо іграшок.

— У твоєму домі.

— Гаразд, — зітхає він. — Але якщо ти хочеш іграшки для нього у твоєму домі, мені здається, що це ти повинна за них платити.

— Ти ж знаєш, що я зараз не працюю!

— Хіба ти не лікарка? — відрізає він. — Чому б тобі не почати знову працювати? Хіба ти не завжди говорила, як тобі цього бракує? Тобі слід повернутися і робити те, що ти любиш.

Попри все, Джеремі дуже добре мене знає, і він має рацію. У мене справді була успішна кар’єра до народження Тедді, і я сумую за нею. Я б із задоволенням повернулася до такої роботи.

— Але це не так просто, — кажу я йому. — Мені доведеться докласти чимало зусиль, щоб знову налагодити свою практику. Та й часу в мене не так багато, адже щодня о другій годині я мушу забирати сина і возити його на різні тренування та заняття.

— Гаразд, тоді я попрошу Розіту забрати його. Вона готова це зробити.

У мене стискається шлунок. — Я й так його майже не бачу.

— Я намагаюся тобі допомогти, Наомі. — Його голос тепер лагідніший. — Ти вже давно хотіла повернутися до роботи, і зараз у тебе є шанс це зробити.

Його слова нагадують мені, що коли ми вперше познайомилися, я мала власну практику та власний дохід, від яких я відмовилася, щоб виховувати нашого сина. Я думаю, що якби я проявила ініціативу і стала тією самою здібною лікаркою, у яку він закохався, ми, можливо, змогли б врятувати наш шлюб. За останні п’ять років я занедбала себе, і це має змінитися, якщо ми хочемо мати шанс налагодити наші стосунки.

— Ти справді вважаєш, що я зможу знову розпочати свою практику? — тихо запитую я.

— Звичайно, зможеш. — Його голос звучить найтепліше з того дня, як він попросив мене про розлучення. Це старий Джеремі — той, у якого я закохалася. — Я вірю в тебе.

— Дякую, — кажу я. — Це для мене дуже багато значить.

Я випрямляю плечі, вирішивши, що зараз саме час запропонувати йому зустрітися, випити і поговорити. Поза домом. Можливо, Розіта зможе доглянути за Тедді, щоб ми могли побути наодинці.

— А ще, — каже Джеремі, — твій адвокат має якнайшвидше зв’язатися з моїм. Тоді ми зможемо вирішити це питання з грошима.

Мені здається, ніби Джеремі щойно простягнув руку крізь телефон і дав мені ляпаса. — Що?

Він випускає довгий зітхання. — Будь ласка, не роби цього, Наомі. Мій адвокат каже, що надіслав тобі електронного листа, а ти так і не відповіла. Просто… давай розберемося з цим. Я не хочу, щоб все пішло не так. А ти хочеш?

Я відкриваю рота, щоб заперечити, але все, що мені вдається вичавити, — це хрипке: — У мене немає адвоката.

— Тобі треба найняти адвоката, Наомі.

— Я не найму адвоката, поки ми не поговоримо.

— Немає про що говорити. — Теплота зникла з його голосу. — Будь ласка, найми собі адвоката. Не змушуй мене бути мудаком.

— Що це має означати?

Джеремі стогне. — Я не можу зараз цим займатися. Я запізнююся на зустріч. Просто найми адвоката, Наомі.

Не встигнувши сказати ні слова, я розумію, що він кинув слухавку.

Я дивлюся на марну банківську картку в руці. Коли ми одружилися, я не очікувала, що у нас буде спільний рахунок. Зрештою, мені тоді було вже за тридцять, і я завжди мала власний рахунок. Але Джеремі був такий милий, коли наполягав, щоб я стала співвласницею його рахунку. — Ти моя дружина, — сказав він. — Те, що моє, — твоє. — З іншого боку, він змусив мене підписати той шлюбний контракт.

Той старий банківський рахунок, що залишився ще до мого шлюбу, досі існує. На ньому небагато грошей, але цього вистачить хоча б на найнеобхідніше, як-от продукти та туалетний папір. Але я не бачу в своєму майбутньому жодних дорогих наборів Lego.

Якщо я найму адвоката і ми розділимо майно, у мене буде значно більше грошей. Шлюбний договір, можливо, не на мою користь, але з аліментами я зможу прожити. А в першому класі шкільний день буде довшим, і я зможу повернутися до роботи.

Але я відмовляюся здаватися. Я знаю свого чоловіка краще за будь-кого у світі, і він нізащо не пішов би на такий радикальний крок щодо нашого шлюбу. Тут відбувається щось інше, і я не здамся, поки не дізнаюся, що саме.