Розлучення

Після того як я вчора ввечері не бачила Тедді, я ледь не розплакалася, побачивши його миле маленьке кругле личко. Він обіймає мене, як завжди, але я не можу не порівняти це з тим ентузіазмом, з яким він вітає свого батька. Мабуть, я для нього не така цікава, як Джеремі.

— Я сумував за тобою вчора ввечері! — каже він.

Шеріл та Ешлін чують вигук Тедді й дивляться на мене з цікавістю.

— Ми живемо в іншій квартирі під час ремонту, — швидко кажу я їм. Ось так і починаються чутки. — Я саме готувала її до переїзду вчора ввечері.

— Переїжджаєте куди? — запитує Тедді.

— У квартиру, де ми будемо жити, поки наш будинок ремонтують, — пояснюю я йому. Джеремі запевнив мене, що розповість йому про все, але, схоже, цього так і не сталося.

Тедді морщить носик. — Наш будинок ремонтують? Чому?

— Щоб зробити його кращим. Тато тобі не розповідав?

Він хитає головою. — Ми просто їли піцу й дивилися телевізор.

Мене дратує, що Джеремі мав розповісти Тедді, що відбувається, а він явно цього не зробив. Але ще гірше те, що Ешлін і Шеріл досі дивляться на мене тим дивним поглядом.

І знову я хвилююся, що пропускаю якусь частину цієї головоломки.