Розлучення

71

______

Через три години пожежу загасили.

Пожежникам знадобилося більше часу, ніж я очікувала, щоб повністю взяти ситуацію під контроль. Більшу частину цього часу ми з Тедді сиділи, притиснувшись одне до одного, на задньому сидінні карети швидкої допомоги, але я не хотіла виходити, бо боялася, що якщо ми поїдемо до лікарні, нас розлучать. Та зрештою ми обоє були цілими й неушкодженими. Я встигла витягнути його звідти вчасно.

Так, ми обоє досі трохи кашляємо, але нашим легеням просто потрібен час, щоб очиститися. Крім того, фельдшер зауважив, що у мене на потилиці застигла кров, і я вдала, ніби це пов’язано з пожежею, хоча це не так. У мене немає сил розповідати всю цю брудну історію, принаймні зараз.

Півгодини тому я отримала повідомлення від Джеремі, що його літак приземлився. Я зв’язалася з ним одразу після того, як пожежники нас врятували, і він помчав до аеропорту Логан та якимось чином встиг сісти на наступний рейс до аеропорту ім. Кеннеді. Він повернувся за рекордний час і в Uberі на зворотному шляху з аеропорту постійно повідомляв мені про те, як просувається.

Але ось він з’являється перед каретою швидкої, задихаючись, з маленькою сумкою на ніч, у пом’ятій сорочці та з розпатланим волоссям.

— Тату! — викрикує Тедді.

Тедді виривається з моїх рук і кидається в обійми Джеремі, що чекає на нього. Джеремі підхоплює його, і тепер Тедді ридає. Але ще дивніше те, що Джеремі теж плаче. За весь час, що я його знаю, я ніколи не бачила, щоб він плакав, навіть близько до цього, але зараз сльози котяться по його обличчю.

— Я так радий, що з тобою все гаразд, Тедді, — вичавлює він.

— Тату, — це все, що каже Тедді, притискаючись до батька.

Погляд Джеремі зустрічається з моїм над головою Тедді. — Ронні. — Його голос зривається, коли він вимовляє моє ім’я. — Дякую. Дякую, що витягнула його з дому. Я тобі всім зобов’язаний.

Я киваю, теж занадто придушена, щоб говорити.

У поліції до мене буде багато запитань. Зрештою, у підвалі загинули двоє людей. Тепер правда про Тедді вийде на світло, і я цьому рада.

Але, дивлячись, як Джеремі ридає, обіймаючи свого сина, я розумію, що мушу впоратися з цим як слід.

Джеремі має знати правду, але я не можу відібрати в нього цього хлопчика. Мені доведеться обережно повідомити йому про це і дати зрозуміти, що він завжди буде батьком Тедді. Навіть якщо він не біологічний батько Тедді, у нього завжди буде місце в житті Тедді, якщо він цього захоче, і я сподіваюся, що так і буде. Я ніколи не заберу цього в жодного з них.

Мій син повернувся до мене. І тепер, коли він зі мною, все буде добре.