Соло. Книга 1

Розділ 8

— Нісенітниця! — промовила Наталі, почувши моє припущення. — Щурячий король не може з’явитися в Трімусі! Ми під куполом!

— Купол захищає від потвор розломів, але не від звичайних монстрів, — не погодився я.

— Соло, а про що взагалі йдеться? — запитала Мілена, яка весь цей час терпляче мовчала. — Хто такий щурячий король?

— Нагадай своє повне ім’я, дівчинко? — попросила Наталі. Причому зробила це таким тоном, щоб магиня природи неодмінно почула зневагу на свою адресу.

— Я тобі не дівчинка! — гордо підняла голову дочка коваля. — І моє ім’я ти вже знаєш. Мене звати Мілена!

— Простолюдинка? — Брови Наталі злетіли вгору, і дівчина подивилася на мене: — Ти що, притягнув до магічної академії простолюдинку?

Вочевидь, передавання перепустки іншій людині було чимось незвичайним, якщо Рінат Блеквуд повідомив про це главу свого роду і, відповідно, його дочку.

— У тебе якісь проблеми з простолюдинами? — Я подивився Наталі в очі. — Ми такі самі люди, як і знать.

— Ми? — У Наталі навіть обличчя скривилося від такої новини. — То ти теж один із них?

— Із тих, хто здатен зробити те, перед чим відступила твоя родовита сім’я, — нагадав я. — До того ж не забувай: ти тут як жива карта, а не бойова одиниця. До речі! Мілено, діставай магічну паличку. Якщо щури вже встигли потягти туші своїх родичів, у нас є час на твою підготовку. Почнемо із «Земляного шипа».

Зеленоволоса виконала мою вимогу, але відразу ж зам’ялася. Вона не мала жодного уявлення, що робити далі. Ось є магічна паличка. Є вимога сформувати заклинання «Земляний шип». Але що потрібно робити, щоб виконати цю вимогу, дівчина не розуміла. До того ж присутність Наталі, яка фиркала й почала зневажливо дивитися не лише на Мілену, а й на мене, вибивала магиню природи з рівноваги.

Насправді я хитрував, коли казав, що навчати мага природи може лише маг природи. Так, якихось тонкощів і особливостей стихії — безперечно. Формування каналів зв’язку високих рангів — теж. Але на початковому етапі розвитку немає жодної різниці, до якої стихії ти належиш. Природа, вода, хаос — принцип роботи скрізь однаковий. Головне — правильно його пояснити.

Я діяв так, як звик працювати в бойовій академії клану Хаосу. Важливо, щоб студент відчув у собі джерело. Знайшов його. Навчився з ним працювати. Концентратор, звісно, річ корисна й приємна, але це милиця, яка сильно тебе обмежує. Я ж збирався навчити Мілену працювати зі стихією напряму, без додаткових пристроїв.

Тому я підійшов до дівчини й без жодної задньої думки поклав долоню їй на груди.

— Тут міститься твоє джерело, — пояснив я. — Просто під моєю долонею. Прислухайся до себе. Відчуй тепло.

— Я вам не заважаю? — заявила Наталі, привертаючи нашу увагу. — Ти що тут за розпусту влаштував, магу хаосу?

Насупившись, я перевів погляд з однієї дівчини на іншу. Мілена стояла поряд зі мною і, здається, навіть вдихнути боялася, перетворившись на натягнуту струну. У колекторі було темно, але навіть це не завадило мені побачити густий рум’янець на обличчі Мілени. Я опустив погляд і лише тепер зрозумів, що від моменту нашого знайомства зеленоволоса сильно відновилася. У неї з’явилися не лише м’язи, а й приємні жіночі округлості в районі грудей, на одній із яких просто зараз лежала моя долоня.

— Тепло, Мілено, — спокійно промовив я, удаючи, що все саме так і має бути. — Воно зароджується просто під моєю долонею й формує невеликий вогник у твоїх грудях. Упіймай це відчуття. Злийся з ним. Увійди в нього.

— Соло, я… — промовила червона Мілена, але затнулася, побачивши мій погляд. — Тепло, зрозуміла. Воно під твоєю долонею. Його потрібно відчути.

Наталі відверто розсміялася, але незабаром очі Мілени несподівано широко розкрилися.

— Тепло! — приголомшено промовила вона. — Я його відчуваю! Воно… Соло, я не можу передати це словами! Ніколи нічого подібного не відчувала!

— Тепер найголовніше. У тебе в руці концентратор або, як його ще називають, магічна паличка. За її допомогою можна перетворити тепло в грудях на заклинання. Зазвичай для цього маги використовують фразу-активатор. Послідовність слів, яка, на їхню думку, запускає заклинання. Але це не так. Слова потрібні лише для того, щоб змусити твій розум повірити, що він забирає енергію через канал зв’язку й передає її магічній паличці. Зараз, Мілено, саме той момент, який назавжди визначить, чи станеш ти сильною магинею, чи все життя так і бігатимеш із концентратором стихії, користуючись величезними словесними конструкціями. Уяви, як тепло з грудей переходить до руки. Як воно рухається тут, потім тут, проходить через лікоть і поступово дістається долоні.

Не прибираючи руки з грудей, я почав вести нею по плечу, показуючи шлях виходу енергії джерела, продовжуючи пояснювати послідовність роботи й уводячи своїм монотонним голосом Мілену в подобу трансу.

— Енергія збирається у твоїй кисті, концентрується, стає відчутною. Рука наливається важкістю, починає горіти. Тобі стає нестерпно, і єдиний вихід — відпустити цю енергію! Змусь її підкоритися й вирватися назовні у вигляді згустку землі. Промов: «Земляний шип»!

— Земляний шип! — слухняно промовила Мілена, і несподівано навіть для мене наконечник концентратора засвітився, щоб сформувати земляний конус і відправити його в найближчу стіну. Гримнуло добряче, і в усі боки полетіли шматки каміння та землі.

Це було справді несподівано! Єднання дівчини зі стихією виявилося настільки сильним, що їй удалося сформувати заклинання з першої спроби! Без належного навчання. Без заздалегідь продемонстрованого прикладу. Без досвіду. Просто на чистій силі й злості через те, що якась синьоволоса родовита гидота з неї насміхається.

— Не може бути! — прошепотіла Наталі. — Неможливо! Вона ж не промовила повного заклинання!

— Земляний шип! — повторила Мілена, і в стіну вдарив ще один снаряд. Магиню природи добряче хитнуло, але вона втрималася на ногах. Мало того, спрямувала концентратор у порожній коридор, бажаючи активувати заклинання ще раз.

— Мілено, досить! — наказав я, насилу стримуючись, щоб не вихопити магічну паличку. — Для першого разу досить. Якщо перестараєшся й перегрієш джерело після того, як змусила його працювати, можеш назавжди втратити здатність користуватися магією. Готова стати магинею без магії?

— Ні! — жахнулася Мілена й мало не відкинула від себе паличку.

— Ось і чудово. Віддавай концентратор Наталі, — зажадав я.