Страница 23 из 87
Я всміхнувся, почувши ціну. За словами Ястіна, реєстрація слуги в будь-якій міській адміністрації коштувала три срібні. Воїн води напевно розуміє, що ми знаємо розцінки, отже, хоче запропонувати нам щось додаткове. А це вже цікаво.
— Обговорімо, — погодився я й демонстративно озирнувся. — Тут? Чи кудись пройдемо?
— Іди за мною. Пропустити!
Вартові займали невелику двоповерхову будівлю поряд із воротами. Піднявшись на другий поверх, ми потрапили до добре облаштованого кабінету. Воїн води явно любив комфорт, підібравши для себе зручні й гарні меблі. Ігноруючи Ястіна, наче того взагалі не існувало, господар кабінету жестом запропонував нам із Міленою зайняти гостьові місця.
— Я капітан варти Рінат Блеквуд, — представився маг. — Скажу відразу, Соло, Трімус не дуже радий магам хаосу.
— Буває, — відповів я, знизуючи плечима. — Усім не догодиш.
— Не догодиш, — погодився Рінат і промовисто постукав пальцем по столу, показуючи, що без золотого далі говорити не збирається. Що ж, у гаманці Мордека Зорена було дев’ять золотих, тож певні статки я мав.
Я поклав монету перед собою й пустив її в бік капітана. Той зупинив її долонею, а коли прибрав руку, монети на столі вже не було. Спритно, нічого не скажеш.
— До столиці дійшла інформація, що в якогось мага хаосу виник конфлікт із родом Зорен із клану Вогню, — заявив Рінат Блеквуд. — Причому настільки серйозний, що до нього долучився навіть рід Тельмар. Учора відбулися збори командирів, де нам усім порадили негайно повідомляти шанований рід Тельмар про всіх магів хаосу, які входять до міста. Ще надійшла інформація, що цей маг хаосу викрав у роду Зорен належну їм перепустку до магічної академії. Навряд чи він користуватиметься нею відкрито, тож слід оглядати всіх власників сріблястого волосся. Однаково ніхто з них нікуди не скаржитиметься.
Оце так! Швидко ж глава роду Зорен спрацював! Навіть до своїх покровителів прибіг скаржитися на нелегку долю, і, як я зрозумів, ці покровителі за нього вписалися. Одна річ — самим ігнорувати рід Зорен, інша — дивитися, як їх ображає хтось інший.
Можливо, Рінат уже подав знак своїм підлеглим, і ті щодуху бігли до представників роду Тельмар, щоб розповісти про дивного мага хаосу з перепусткою до магічної академії, однак небезпеки я не відчував. Ні, вона була, але на звичному для міста рівні, де тебе хоче вбити кожен перший.
На столі з’явилася ще одна золота монета й вирушила в бік капітана. Так само, як і перша, вона магічним чином зникла під долонею воїна води, після чого той продовжив:
— Приймання до академії почнеться за п’ять днів. Будь-якому магові хаосу небезпечно перебувати в Трімусі в цей час, тим більше тому, хто має перепустку до магічної академії.
— Навіть якщо це не його перепустка? — уточнив я. — Я прибув до Трімуса, щоб стати власником однієї з десяти перепусток, які віддають диким магам. Перепустка, яка в мене, не моя. Вона належить Мілені, магині природи. У роду Блеквуд немає такого конфлікту з кланом Природи, як із кланом Вогню?
— А ти молодець, — усміхнувся капітан. — Так, із природниками ми не конфліктуємо.
Я зняв перепустку з шиї й простягнув її Мілені. Судячи з округлених очей, дівчина такого не очікувала. Проте забрала цінну річ і сховала.
— Капітан варти повірить на слово, що в мене немає перепустки до магічної академії? — запитав я, дістаючи третій золотий. — Мені не хочеться проходити принизливу процедуру огляду.
— Як можна не вірити такій чесній людині? — відповів Рінат, щойно в його долоні зникла третя монета. — Однак мушу попередити, що інформація про перевіреного мага хаосу все ж піде до роду Тельмар. Надійшов надто чіткий наказ. Бійня диких магів почнеться в день приймання. До того часу тобі потрібно десь пересидіти. Та й магині природи теж не варто показуватися на очі. Якщо вона з’явиться перед входом до магічної академії, тим більше без охорони, її приб’ють. Просто заради шансу, що вона має перепустку. Вона не схожа на високородну леді, тому навряд чи здатна забезпечити собі захист.
— Загубитися в Трімусі на п’ять днів не так просто, — заявив я. — Особливо тим, хто тут уперше.
Четверта золота з’явилася на столі й зникла в чіпких руках капітана.
— У нашому місті поповзли досить цікаві чутки, — заявив Рінат. — Кажуть, Тельмари вписалися за Зоренів не з доброти душевної, а тому, що ті втратили один із заборонених розломів. До того ж подейкують, що хтось примудрився убезпечити пряму дорогу між Трімусом і Галдором. Потвор розломів там більше немає.
— Як і розлому третього рангу, — підтвердив я, бо Рінат вичікувально подивився на мене.
— Ось і я про це, — кивнув капітан, після чого запитав: — Ти ж ініційований маг хаосу?
Я кивнув — будь-який досвідчений маг здатен побачити кількість створених мною каналів зв’язку. Сам я поки був недостатньо розвинений, щоб оцінювати силу інших магів, але не сумнівався, що воїн води, який сидів переді мною, мав три-чотири канали. Не більше. Інакше він би точно розумів мою силу.
— У такому разі можу запропонувати тобі роботу, — заявив Рінат. — Роботу вам обом. Моєму роду доручили позбутися гризунів, які засіли в підземеллях Трімуса. Замість того щоб спалити всю погань одним-єдиним заклинанням вогню, глава міста відправив мою сім’ю під землю! Магів води послали битися зі щурами, які не лише добре плавають, а й пірнають! Раніше цим займався старий Естор, маг хаосу, але він помер десять років тому. Нові ж маги хаосу настільки непотрібні, що навіть для каналізації не годяться. Ти не схожий на цих бездарів, отже, можеш нам допомогти. Що скажеш? Ми забезпечимо вас їжею, місцем для відпочинку, сховаємо від роду Тельмар, а ваше завдання полягатиме в тому, щоб допомогти нам зменшити чисельність сірих гадів. Усіх убивати не потрібно, щури корисні, але їх стало надто багато. Деякі навіть вибираються на вулиці Трімуса, лякаючи містян.
На душі потепліло. Естор не лише примудрився вижити й уникнути переслідувань після знищення клану Хаосу, а й прожив після цього ще пів сотні років! Стоп — він же втік не сам, а разом зі студентами! Що з ними сталося? Це потрібно з’ясувати.
— У мене три умови, — після роздумів відповів я.
— Хіба ти в тому становищі, щоб ставити якісь умови? — демонстративно підняв брову капітан Блеквуд.
— Ти визначив, що тобі потрібно, — усміхнувся я. — Зробити так, щоб твій рід виконав завдання глави міста, чи приструнити мага хаосу, налякавши його страшними карами?