Страница 72 из 201
тебе
й уб’ють, але я сумніваюся…
— Я не про Езміру, — перервав його Дрейвін. — Про її сестру.
Серіну
, — він виплюнув це ім’я. — Вона не захоче, щоб хтось заважав їй у тому, що б там, чорт забирай, вона не планувала. І повір мені, усе, що може відібрати в неї Езміру, вона сприйматиме як загрозу. Нам треба якось дістатися до неї, щоб Серіна не дізналася.
Джак кивнув, слухаючи, а всі інші спостерігали за їхньою розмовою, яка вирішувала їхню долю.
— Давайте просто зайдемо туди в порт. Принаймні тоді ми будемо поза полем зору й далеко від Лефайріну. Нам не потрібно, щоб морський флот мого брата нас наздогнав, — закінчив Дрейвін.
Мій флот.
Його погляд став віддаленим, коли він говорив про людей, які колись плавали під його командуванням.
— Ага, — погодився Джак. — Тоді курс на Якірну Пристань.
Дрейвін ледь помітно кивнув йому.
— На Якірну Пристань.