Страница 176 из 201
Глава 73
РОЗДІЛ 62
ЕЗМІРА
Підйом назад на палубу пройшов у тиші, але Езміра не відчувала ані краплі провини за те, що вони зробили. І вона знала, що Дрейвін теж.
Вона вимагала справедливості, і те, що він зробив з Варісом, було саме цим. Вона досі відчувала відгомін люті Дрейвіна у своїх кістках, жар його помсти, що палала заради неї. Це наповнювало її вдячністю, вона вперше в житті відчувала себе захищеною, хоча раніше ніколи цього не потребувала.
Любов Дрейвіна виявлялася не в шепоті солодких слів чи крадених поцілунків, прихованих під вітрилами, а у вогні та крові.
Коли вони вийшли на палубу, екіпаж миттєво випрямився, а в їхніх очах відбивалися цікавість і занепокоєння. Вона зустріла їхні погляди прямо, не змигнувши й випрямивши плечі.
Езміра повернулася до Атласа, який затримався позаду Дрейвіна біля сходів.
— Ми об’єднаємо сили з флотом Лефайріну, щоб завершити те, що ми почали, — продовжила вона, звертаючись тепер до всіх, хто залишився з їхніх людей. — Я прийняла вибачення нового короля та його пропозицію миру, і сподіваюся, що він прийме це як моє. Разом ми покладемо цьому край.
Члени її екіпажу посміхнулися, висловлюючи своє бажання помститися, а люди Атласа обмінялися обережними поглядами.
Тоді її погляд привернув рух, що мерехтів просто під хвилями та плаваючими уламками.
Вона нахмурилася, підійшовши ближче до поручнів. Простягнувши руку, вона покликала море, і вода злетіла вгору спіральною колоною. Повільно вона піднесла до неї предмет, по якому стікали краплі води, наче кров під Місяцем Малії.
Езміра звузила очі, простягнувши руку до нього, вода випарувалася, залишивши після себе спис. Його древко було виготовлене з обсидіану, а лезо — блакитно-зелене й блискуче, з вигравіруваними рунами. Вона одразу впізнала його як спис Азеріана, побачивши його лише годину тому, спрямованим на чоловіка, якого кохала.
Її рука злегка тремтіла, коли вона дивилася на нього, а гнів і рішучість стискали їй груди.
Я власноруч проштрикну цим списом його клятий череп.
Її губи скривилися від цих думок, а Каліпсо задоволено муркотіла всередині неї.
— Дженлі, — почала вона, не відриваючи погляду від списа.
Пролунали кроки, коли та зробила кілька кроків до неї.
— Так, капітане?
— Можна мені уламок?
Дженлі засунула руку в кишеню й дістала уламок велсініту, загорнутий у чорну тканину.
Дрейвін зробив крок уперед, а всі інші спостерігали за ними.
— Що ти замислила, Дике Полум’я?
Одним швидким рухом вона обернула зброю, притулила кінчик леза до підлоги й наступила на нього, відламавши кінчик.
Серед екіпажу пролунали допитливі шепоти.
Вона простягнула руку до Дженлі, і без слів лісова жриця поклала загорнутий уламок їй у долоню. Езміра розгорнула нижню половину уламку велсініту, який колись змусив її власне тіло стати її в’язницею. Навіть коли вона намагалася не торкатися самого уламка, кінчики її пальців все одно поколювали, відчуваючи його присутність під тонкою тканиною.
Під пильним поглядом усіх вона підняла його високо і поклала туди, де раніше було лезо спису.
Вона поглянула на Дрейвіна.
— Допоможеш, красунчику?
Його губи вигнулися в посмішці, коли очі, кольору віскі, зосередилися на зброї, яку вона тримала, а потім полумʼя затріщало на стику, де уламок стикався зі списом. Тепло обпалювало, зливало і з'єднувало, коли древко списа приросло до шматка велсініту.
Коли вогонь згас, спис знову став цілим. Тепер це була смертоносна зброя для богів.
Езміра підняла його, міцніше стискаючи в руці, коли відчула, як вага зброї вляглася в долоні. На палубі запала тиша, обидві команди затамували подих.
Вона високо підняла зброю, і криваво-червоне світло місяця відбилося на смертоносному лезі уламка.
— Цього разу я встромлю його просто в серце Серіни.
Шепіт посилився, грубі голоси розрізали повітря, коли вже обговорювалися плани. Плани помсти, штурму берегів самого Мейрінісу і скидання її сестри з трону.
Езміра дуже хотіла, щоб надія та лють засліпили їх і не дали побачити правду, але спогади про те, що вона побачила в думках Серіни, не давали їй спокою.
— Ні. — Її голос був таким різким, що всі миттєво звернули на неї увагу.
Голови обернулися, десятки очей втупилися в неї. Дрейвін стояв поруч, мовчазний, зсунувши брови.
Езміра підняла підборіддя, оглядаючи зібраних екіпажів.
— Штурм їхніх берегів — це не варіант. Це самогубство. Я це бачила.
У рядах прокотилася хвиля здивування.
— Що ти маєш на увазі, коли кажеш, що бачила це? — запитав Дрейвін.
— Лози Вілейма, — прошепотіла Дженлі. — Зв’язок?
Езміра повільно вдихнула і кивнула головою.
— Зв’язок затягнув мене в розум моєї сестри, і я бачила її очима. Вона вже зібрала свої війська. У гаванях Мейрінісу чекають нескінченні кораблі. Тисячі сирен. Війська, народжені морем, озброєні й готові. — Її пальці стиснулися навколо древка спису.
Настала важка тиша. Деякі обличчя зблідли, а інші застигли від гніву. Атлас стиснув щелепи, а Джак тихо вилаявся.
— Вони переважають нас щонайменше у сто разів, — продовжила вона. — І я впевнена, що Серіна розраховує на мій гнів, щоб загнати нас наосліп у її пастку. — Погляд Езміри пробіг по палубі. — Якщо ми підемо так, як вона очікує, ніхто з нас не вийде звідти живим.
— Цицьки Каліпсо... — пробурмотів Рівен, втупившись у власні чоботи.
— Слідкуй за язиком, — попередив Дрейвін.
Рівен зблід, а Рен, що сидів поруч, хихикнув.
— Трясця... вибачте. — Він почухав потилицю. — Я точно не мав на увазі... е-е... цицьки капітанки.
— Проклятий Айра, — пробурмотів Дрейвін, потираючи скроні.
— Якщо відкинути жарти... — почала Езміра, впершись руками в боки. — Цицьки й справді тут ні до чого.
— То що, як ти думаєш, нам робити, Езмі? — Джак подивився на місяць.
Дрейвін поклав руку їй на плече.
— У нас закінчується час.
Езміра посміхнулася йому.
— У мене є план. Але не думаю, що він тобі сподобається.
Він опустив руку вздовж тіла, ніби визнаючи поразку, і буркнув:
— А що тут нового?
Тоді Езміра приклала два пальці до губ і випустила різкий свист, що розрізав повітря.
Море відповіло, коли вона випустила імпульс магії, що розійшовся в усіх напрямках, змусивши вібрувати дошки корабля під ними. Вода незвично затихла, моторошна тиша поглинула хвилі, перш ніж вибухнути з величезною силою.