Страница 16 из 201
Серіна знала, що в думках Езміри було лише одне — знищити Роу. І якщо вона зможе створити враження, ніби підтримує її в цьому, то отримає необхідний простір для власних дій.
— Кому ще я можу довірити дізнатися таємниці королівства та захистити Мейрініс?
Езміра стиснула губи в гримасі.
— Серіно, я…
— Я знаю, що твоє серце сповнене жагою помсти, — перебила її Серіна. — Що ж, сестро, якщо ти не бажаєш правити тим, що належить нам, і хочеш залишити королівство мені, то я прошу тебе про таке. Отримай ту помсту, якої прагнеш. Ти маєш моє благословення. Навіть якщо робиш це, щоб ушанувати того огидного чоловіка, якого називаєш батьком, хоча саме він забрав тебе в мене.
Вени на шиї Езміри натягнулися, але вона кивнула.
— Якщо це те, чого ти хочеш, я зроблю це. Але я не буду вибачатися за те, що відчуваю до чоловіка, який мене виховав. До тебе він був єдиною родиною, яку я мала. Єдиним
домом
, який я мала.
— А тепер твоїм домом є Мейрініс, чи не так? — Серіна вказала на море за містом. — Я не бачу на горизонті жодних кораблів, які б тебе шукали, Езміро. Твоя віддана команда, мабуть, побилася за посаду капітана в ту мить, коли ти впала з того виступу.
На обличчі Езміри промайнув біль, але лише на мить. Її щелепа здригнулася, а срібне волосся Каліпсо розвівалося навколо неї на вітрі.
— Ага.
Серіна стримала посмішку.
— Добре. Разом ми будемо непереможні. Що може бути кращим способом захистити наш народ і спадщину, ніж те, що я тут, а ти — за межами наших припливів? Знищуючи наших ворогів.
У відповідь Езміра змінила свою божественну форму, і її тіло перетворилося на смертну подобу. Вируючі сріблясто-блакитні татуювання застигли й знову перетворилися на червоні руни. Її волосся знову потемніло до кольору нічного неба, витісняючи бірюзові та сріблясті відтінки. Залишився лише її крижаний блакитний погляд. І в одну мить Езміра постала такою, якою була протягом останніх кількох століть — піраткою.
Серіна тихо хихикнула.
— Ти можеш прийняти будь-яку форму, яку забажаєш, а ти вибрала саме це. — Вона вказала на її тіло.
На губах Езміри з’явилася усмішка, а від неї випромінювалася бурхлива спокійність.
— Коли Дрейвін погляне смерті в очі, я хочу, щоб він знав: я прийшла за всім, що він у мене вкрав.
Її погляд ковзнув через плече Серіни, спрямований на північ, у бік Королівства Лефайрін.
— А потім я вирву його серце з грудей. Дрейвіну буде покладено край, але не раніше, ніж він переживе все те, що змусив пережити мене.
О, ти, дурна дівчино
. Якби вона тільки знала, як важко Дрейвін боровся за неї. А найкраще було те, що Езміра ніколи не дасть йому шансу пояснити все. Її імпульсивність і жага помсти були надто сильними. Серіна знала, що та вдарить необачно, перш ніж він встигне відкрити рота.
Серіна кивнула, повертаючись до балкона, намагаючись зберегти спокійний вираз обличчя, поки Езміра затримувалася. Але під спокійною зовнішністю її думки вирували від заздрості, і вона з нетерпінням чекала, коли її план втілиться в життя.
Після того, як Серіна примусила Дрейвіна поцілувати її, змусивши його думати, що вона — Езміра, вона понівечила йому обличчя, а потім вигнала його з королівства. Її план спрацював: вона ізолювала Езміру від нього ще до того, як вони встигли поговорити, і тим самим ще глибше встромила свої кігті.
Вона передбачила і спланувала все, включаючи гнів своєї сестри. Однак вона
не
була готова до того, що Каліпсо все ще буде сильнішою за Нейрісу в їхніх нових пов'язаних формах.
Серіна вивчала цю силу століттями, а Езміра використовувала її так, ніби вона ніколи не покидала її.
І тепер, попри протести сестри, Серіна триматиме її поруч. Не як рівну собі, а як знаряддя, доки її план не буде втілений у життя. І доки вона нарешті не завершить те, що задумала майже тисячу років тому.