Страница 101 из 201
Один із солдатів вигукнув від переляку, але Джак не дав їм часу оговтатися, бо його рука миттю злетіла до чобота й витягла вигнутий кинджал. Тоді вони всі накинулися на нього. Сталь зустріла плоть, коли він розсік одному стегно, ліктем ударив іншого в горло, а плечем врізався в третього, відправивши його просто в прибій.
Сітка здригнулася й скрутилася, коли Езміра слабко ворухнулася, а з її вуст вирвався тихий стогін. Їхня увага одразу повернулася до неї, і один із них зробив крок ближче до її безсилого тіла.
— Відвали від неї, блядь! — заревів Джак, очі якого палали магією та жагою крові.
Один із них обернувся до нього й підняв мушкет. Солдат не встиг натиснути на курок, бо Джак кинув у нього ножа, лезо якого закрутилося й заблищало у тьмяному світлі, перш ніж впилося в горло чоловіка.
Інший спробував повалити його, але замість цього наковтався піску й крові. Третій витягнув короткий меч, несамовито розмахуючи ним у повітрі. Джак заблокував лезо передпліччям, стримуючи рик, перш ніж вирвати пістоль з-за пояса та вдарити рукояткою чоловіка в скроню.
Він бився, наче одержимий, погляд його ковзнув до бездиханного тіла Езмі, що лежало на піску, заплутавшись у їхній павутині.
Кулаки трощили обличчя. Його кинджал різав і кружляв у смертельному танці.
А потім пролунав звук
клацання
.
Звели курок, і раптом він опинився під прицілом.
Він завмер, важко дихаючи, кров стікала по його щоці та кулаках. Шалений погляд метнувся до солдата, очі звузилися в щілини, і він вловив той самий момент, коли палець на гачку почав натискати.
Джак відштовхнувся, а закликаний ним вітер відхилив зброю рівно настільки, щоб куля лише ковзнула повз його щоку, коли пролунав постріл.
У них є велсінітові кулі
, — попередив Дрейвін. А що, якби це була саме така? Якби куля влучила куди-небудь, він би загинув.
Один із вартових, з побитим і закривавленим обличчям, хитко підвівся на ноги. Руки чоловіка тремтіли, але мушкет, який він тримав, був стійким і націлений прямо на непритомну Езміру, що лежала нерухомо в сітці.
Її волосся прилипло до обличчя, заплутавшись у піску та крові, а груди злегка підіймалися з кожним подихом. Він ніколи не бачив її такою вразливою, такою беззахисною.
Серце Джака зупинилося.
— Не...
Палець вартового здригнувся на спусковому гачку.
Його розривало навпіл. Усі інстинкти волали вирвати зброю з рук цього чоловіка. Але тепер їх було надто багато. Із туману на пляж вибігали нові солдати.
Якщо він знову нападе, вони стрілятимуть у неї.
Езмі загине.
Тоді Джак усвідомив, що самотужки він не зможе її врятувати. Йому було байдуже, що станеться з ним, але
з нею
? Він не ризикне.
Охоплений жахом, він кинувся вперед, і тіло почало змінюватися просто в русі. Зі спини вирвалося пір'я, коли він перевтілювався посеред стрибка. Повітря завило навколо нього, коли він злетів у небо, а його серце билося як скажене.
— Вбийте перевертня! — пролунав наказ знизу, і пролунали постріли.
Джак був змушений маневрувати в небі зигзагами, ледь не потрапляючи під кулі. З горловим, пронизливим криком він різко обернувся в повітрі, міцно стискаючи кігті, ледь уникнувши смерті.
Йому треба було знайти допомогу. Негайно.
Крила Джака розрізали задимлене небо, а його гострий погляд оглядав вулиці внизу. У нього стиснулося серце, коли він помітив, що більша частина флоту Лефайріну відступає до своїх кораблів.
Він не міг дозволити їм піти з нею. Вони мали дістатися до Езміри, перш ніж стане запізно.
Коли крики та брязкіт зброї привернули його увагу, він різко нахилив крила й пірнув униз. Десяток солдатів оточило закривавлену групу розбійників. Дрейвін стояв у центрі сутички, його меч стикався з мечами ворожих солдатів — солдатів, з якими він колись бився пліч-о-пліч. Його сорочка була розірвана, а руки палали від лютої спеки, коли він захищав Рена, Рівена, Сема та Томмі.
Джак щільно притиснув крила, стрімголов зриваючись з неба, перетворюючись у повітрі. Кістки тріщали й викривлялися, а пір’я зникало. Він приземлився, присівши, і його черевики врізалися в землю за спиною солдата. Не давши чоловікові навіть обернутися, Джак встромив лезо кинджала йому в бік, різко крутнувши, а потім відштовхнув тіло вбік.
— Джаку, що ти, в біса, тут робиш?! — пробурмотів Дрейвін, ледь глянувши вбік, коли випустив стовп полум’я, що розігнав іншу групу нападників. — Ти мав відвести Езміру в безпечне місце!
— Я зараз трохи зайнятий! — гримнув Джак, розрізаючи стегно солдата і ухиляючись від удару мушкета іншого. — Спочатку треба з цим покінчити.
На обличчі володаря вогню промайнула тривога, але Джак не мав у собі сил вимовити страшні слова про те, що сталося. Тож він вклав усю свою лють у удар мечем.
Краєм ока він помітив, як солдат на околиці підняв мушкет у їхньому напрямку, але Джак не дав йому часу дотягнутися до спускового гачка — він вихопив пістоль з-за пояса й вистрілив тричі, кожен постріл влучив у центр чола солдата.
Чоловік впав на землю, а його кров розлилася і всмоктувалася в пісок.
Очі Дрейвіна, палаючі вогнем, зустрілися з очима Джака, розширившись від подиву.
— Дякую, — важко видихнув він і знову кинувся в самісіньке пекло бою, де поруч із ними билися поранені члени його екіпажу.
Удвох вони стали нестримною силою. Один був бурею клинків і блискавичної швидкості, другий — палаючим вогнищем люті. Два ворожі екіпажі билися пліч-о-пліч, наче були єдиним цілим, а пісок під їхніми ногами тлів жаринами.
Груди Джака палили. Не від виснаження, а від безпорадної люті. Він запізнився, щоб врятувати Езмі. Вид її у тій сітці, непритомної, яку тягли крізь туман, наче трофей, змушував його кров закипати. І тепер усе, що він міг зробити, — це вбити цих виродків, які вторглися в їхній дім, забравши те, що не належало їм, і сподіватися, що це щось означатиме.
І тоді пролунав ріг, різкий звук, що відлунював з-за пляжу та хвиль. Солдати відступили, тягнучи поранених, і зникли в тумані.
— Вони відступають! — прокричав Дрейвін, витягуючи меч із грудей одного з останніх солдатів.
Вітер змінив напрямок.
Джак різко повернув голову на шарудіння кроків за перекинутим возом. Молодий солдат із широко розплющеними очима скористався хаосом і намагався втекти. Він накульгував, притискаючи одну руку до грудей, а в іншій стискав кинджал, слизький від крові.