Страница 75 из 199
З її обличчя зникла будь-яка згадка про веселість, яка була там ще мить тому. Вона підійшла до нього і піднялася на носки.
— Це було того дня, коли ти напав на «Нічного Привида» і вбив мою команду, — тихо прошепотіла вона йому на вухо.
Дрейвін проігнорував холод, що пробіг по його спині, і дивився їй прямо в очі.
— Я лише відплатив тобі тим самим, люба, — підморгнув він їй.
Вона посміхнулася йому, показавши зуби, а потім обернулася і пішла до входу в печеру.
— Слідкуй за язиком, Феніксе. А то я його відріжу, — прогарчав Джак, крутячи в руці кинджал. Але Дрейвін лише зневажливо махнув рукою; чим більше він спостерігав за їхньою взаємодією, тим більше усвідомлював, що слово Езміри було законом для всієї команди.
Джак міг погрожувати скільки завгодно, але без наказу капітана руки першого помічника були так само зв'язані, як і його.