Страница 185 из 199
— Чому я мав би ризикувати зрадою свого батька, щоб звільнити вас усіх? — сказав він через мить. — Незважаючи на розбіжності, я думаю, ми всі згодні, що у нас є одна спільна мета, і це Езміра. Я зробив помилку, але зроблю все, щоб її виправити. Я клянуся вам, з вами чи без вас, я поверну її.
Золоті очі Джака звузилися.
— А якщо це просто черговий трюк?
Дрейвін не відвів погляду, дозволяючи полум’ю танцювати в його очах.
— Тоді ти сам можеш мене вбити.
Екіпаж обмінявся невпевненими поглядами, їхній гнів кипів, але не згасав.
Нарешті Джак кивнув, його обличчя було суворим.
— Гаразд. Ти так кажеш зараз, але якщо ти знову її підведеш, якщо це все лише вигадана витівка... запам'ятай мої слова, у цьому світі не буде місця, де ти зможеш сховатися від нас.
— Добре. Я не очікував нічого іншого, — визнав Дрейвін.
Зверху пролунали крики, сповіщаючи, що з палуби видно гавань Лефайріну.
— Ми ще побачимося, — сказав він екіпажу, перш ніж повернутися і піднятися сходами.
Вага їхньої недовіри та життя Езміри тяжіла на його плечах, але він відкинув її, знаючи, що перед тим, як щось зробити, йому потрібно подолати ще одну перешкоду.
Дрейвін знав, що його батько був непередбачуваним, і одне неправильне слово до короля могло призвести до катастрофічної помилки в майбутньому.