Привид під припливами

— Що ти маєш на увазі, щось сталося?! — обличчя Атласа спотворилося від жаху. Елоувінн підбігла до нього і вплела пальці в його.

Пірати занепокоїлися, кожен дивився на вхід до печери, ніби вона могла проковтнути їх усіх. Тоді заговорив Джак, у голосі якого відчувалася роздратованість через вибух Рівена.

— Твого брата взяли як засіб для переговорів з твоїм батьком.

Атлас знітився, коли усвідомив значення цих слів. Його батько знав про це?

Домовився про це

?

— Наша капітан, Езміра Блеквуд, викрала твого дорогоцінного, вогняного брата, щоб обміняти його на Сайріса, — продовжив Джак.

Тоді заговорив Семвелл:

— Ти хочеш, щоб ми повірили, що наш король віддав життя свого сина, другого спадкоємця, найстрашнішим піратам у всьому Раймеллі?

Джак усміхнувся.

— Ми теж не очікували такого. — Він знову звернув увагу на Атласа. — Коли вона вимінювала життя нашого капітана на життя твого брата, твій король запропонував зовсім інше. Йому були потрібні докази існування Мейрініса та скарбів, що спочивають на дні океану.

У ту мить, коли він назвав

Мейрініс

, Атлас зрозумів, що той говорить правду. Звідки пірати могли знати, що його батько роками шукав це місто? Відправляючи Дрейвіна в безкінечні мандрівки, які тривали місяцями.

— Щоб довести свою надійність і те, що Сайрісу не буде завдано шкоди, він сказав нам взяти Дрейвіна. Якщо комусь із них буде завдано шкоди, угода буде розірвана. Езміра мала повернути Дрейвіна і докази існування Мейрінісу в обмін на Сайріса.

Атлас ковтнув, ніздрі роздулися від огиди до свого батька, який знову зрадив рідну кров.

— То як вони обоє загинули?

— Вони просто зникли, — відповів за нього Рівен, а Джак закотив очі.

Гнів Атласа спалахнув і змінився на злісний вираз.

— Зникли?

— Стався обвал, і вони впали, — сказав Джак, голос його звучав болісно, ніби він сам оплакував втрату, що Атласу здалося дивним. Пірати не дбають ні про кого, крім себе.

— У тій печері діє магія, — продовжив Джак, — і коли стеля обвалилася на нас, Фенікс штовхнув Езміру з обриву, але вона потягнула його за собою. Однієї миті вони були там, а наступної — їх поглинули тіні.

Обвал

. Була ймовірність, що Дрейвін загинув.

Атлас уявив, як він тут і зараз обезголовлює чоловіка, що стояв перед ним, але Елоувінн поклала руку йому на плече.

— Послухай, що він каже, — прошепотіла вона. — Я не відчуваю брехні.

Він теж не відчував, що змушувало слухати його ще нестерпніше.

— Зараз між нами і тим місцем, де вони впали, стоїть якась завіса, — продовжив Джак. — Ми спробували все, щоб прорватися крізь неї, але вона діє як самостійна істота. Непробивне ні клинком, ні порохом, ні будь-якою силою магії. Воно тримає владу — і, якщо дозволите, значну.

Атлас звузив очі, і його обличчя потемніло від підозри.

— І я маю вам повірити? Повірити на слово найвідомішим злочинцям королівства?

Всі обличчя закам'яніли, і Джак знову заговорив.

— Вірте, у що хочете,

принце

. Але ми не хотіли, щоб він загинув — живий він нам корисніший, ніж мертвий. Яка б магія не тримала ту печеру, вона перевершує все, що ми коли-небудь бачили.

Атлас стиснув щелепи.

— А хто сказав, що ви достатньо старалися?

Джак усміхнувся, але в його очах не було ні краплі тепла.

— Так, повірте мені, коли я кажу... ніхто не хоче пройти крізь цю браму більше, ніж я. Я маю чимало слів для вашого нещасного брата за те, що

він прирік

її разом із собою.

— Схоже, мені доведеться самому подивитися на цю браму, — процідив Атлас, а тіні звивалися навколо його кулаків. — А потім ви попливете з нами до Лефайріна і проведете решту днів у очікуванні петлі на шибениці.

Не чекаючи відповіді, Атлас кивнув своїм людям. Вони підняли піратів на ноги, витягли їх із печери і потягли по кам'янистій стежці до корабля, а ті виривалися і лаялися.

Семвелл підводив Джака, щоб той пішов за рештою екіпажу, але Атлас втрутився, зупинивши їх.

— Не так швидко. — Атлас подивився на Джака з під зморщених брів. — Ти покажеш мені цю браму.