Страница 125 из 199
— Було б добре, якби моя єдина союзниця в цьому місці була корисною в небезпеці, — підморгнув він.
На мить вони затримали погляд одне на одному, і між ними зависли невимовні слова.
Езміра випрямилася.
— Схоже, всі тут хочуть виснажити мене будь-яким чином.
Дрейвін, звичайно, міг би знайти способи виснажити її ще більше, але не наважився висловити ці думки вголос. Жар хлинув до його щік, а член затвердів, тиснучи на штани.
Він прочистив горло.
— Коли ти плануєш знову тренуватися з нею?
Вона знизала плечима.
— Можливо, щодня? Після сніданку, так само, як сьогодні.
— Тоді почнемо завтра на світанку, — оголосив він. — Зустрінемося в тому гарненькому дворику, яким ми прогулювалися першого дня.
Езміра у відповідь закотила очі.
— Якщо ти не боїшся, — додав він.
Вона випустила з себе злий смішок.
— О, я нічого не боюся. — Вона повернулася на п’ятах і вийшла, але заглянула ще раз через плече: — Побачимося на світанку, Дрейвіне Роу.