Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 111 из 199

Вона відчувала на собі погляд Дрейвіна, знаючи, що він навіть не моргнув, відколи вона вимовила слово

«батько

».

— Твій батько так легко потрапив у полон і не зміг вирватися? — запитала Серіна. — Цікаво, як це він досі не загинув.

Езміра похитала головою.

— Це моя провина. Я залишила його без захисту, і під час моєї відсутності наш корабель атакували. — Вона зустрілася з непохитним поглядом Дрейвіна. — Його давно прокляли: якщо ступить на землю, його чекатимуть тортури. Але він безсмертний.

Серіна швидко відвела голову, витріщивши очі.

— Ну, нам є про що поговорити, але не обов'язково зараз.

Езміра була здивована тим, як зневажливо королева відреагувала на згадку про прокляття Сайріса.

Вона оглянула залу, усвідомлюючи, що її розпитують про батька, але жоден інший родич так і не з’явився.

— Твій батько... — Езміра замовкла і прочистила горло. —

Наші батьки

... де вони? Вони тут?

Серце забилося швидше, горло стиснулося від думки про зустріч із ними. Про те, що в неї є мати і що, можливо, вона навіть побачить, від кого вона успадкувала риси.

Королева відвела погляд на свою тарілку.

— Вони загинули під час Падіння.

— О, — прошепотіла Езміра, придушуючи біль у грудях, коли мрія, яку вона щойно уявила, розбилася вщент за лічені секунди. — Мені дуже шкода.

— Це сталося дуже давно. — Серіна відкусила шматочок салату з водоростей, а потім витерла губи тонкою тканиною. — То цей союз утворився завдяки тому, що ти врятувала його? І що з твоїми словами про те, що він був твоїм полоненим? — Серіна вказала на себе і Дрейвіна, змінюючи тему.

Чорт

, вона про це забула.

— Це була лише невеличка суперечка, — пробурмотіла вона під ніс.

Дрейвін прочистив горло і випрямився.

— Спочатку наші інтереси не збігалися: вона хотіла дослідити печеру, бо відчувала до неї потяг, а я хотів знайти кораблі, які могли б надати нам притулок.

Езміра ледь не роззявила рота від його легкої брехні.

— І ми, можливо, кілька разів дратували одне одного... — Він знову глянув на неї, ледь стримуючи посмішку, коли вона гнівно подивилася на нього.

«Дратували» —

це ще м'яко сказано.

— Але обставини змушують нас укладати несподівані союзи, — закінчив він.

— Обставинами є небезпечні істоти, що охороняють ваше королівство, — додала Езміра твердим голосом.

Вона не збиралася дозволяти йому викручувати їхню історію, як

йому

заманеться — мала намір зберегти контроль над ситуацією.

Вираз обличчя Серіни нарешті змінився, і на її спокійному обличчі промайнула серйозність. Вона нахилилася ближче до Езміри, і її золоте волосся впало на стіл.

— Є причина, чому ти відчула потяг до Мейрініса.

— Я так і думала з тієї миті, як ми зустрілися, — відповіла вона, майже відчуваючи смак відповідей, яких прагнула все життя. — Ми ж віддзеркалення одне одного. — Езміра вказала на бірюзові татуювання на їхніх руках, потім змахнула пальцями до свого обличчя.

Серіна кивнула їй, а потім перевела увагу на своїх придворних, які мовчки спостерігали за ними.

— Наші гості мали довгий день. Давайте зберемося знову вранці.

З цими словами члени ради одночасно підвелися, стільці скреготіли по підлозі, коли вони мовчки виходили з кімнати.

Це було моторошно — вони всі були, по суті, глядачами протягом усього обіду, і все ж ні на одне питання Езміри не було дано відповіді. Жар прилинув до її щік, і вона відчула роздратування, усвідомивши, що вона розкрила інформацію, а Серіна — ні.

— А що з нашими питаннями до вас? — Голос Дрейвіна прорізав напружене повітря, наче лезо.

Королева повернулася до нього, звузивши очі.

— Завтра буде інший день. Гадаю, сьогоднішній день був достатньо шокуючим для нас усіх. А тепер, коли моя рада переконалася, що ти справді наша загублена принцеса, ніхто не буде заперечувати твого повернення до нас.

Езміра і Дрейвін обмінялися швидким поглядом.

— Брайар, будь ласка, проведи їх до покоїв, щоб вони могли влаштуватися, — попросила Серіна. — Завтра нам багато чого треба обговорити. Спіть добре, обоє. Я з нетерпінням чекаю, щоб побачити, якою магією ти володієш.

Езміра поглянула на королеву.

— Ага. Доброї ночі, Серіно.

Вона вклонилася їй і пішла за Брайар, а Дрейвін мовчки йшов поруч.