Страница 162 из 167
— Спостерігаючи за левами та іншими речами, я б вважав за краще не думати про те, що роблять мій найкращий друг і сестра, — Джош здригнувся від відрази. — Можливо, мені варто приєднатися до твого сафарі, щоб наглядати за всім, про всяк випадок.
Завтра Алекс і Ейва вирушають в медовий місяць на сафарі та пляжі в Кенію і на Сейшельські острови. Був час, коли аквафобія Ейви не дозволяла їй навіть наближатися до води, але з роками вона подолала її за допомогою Алекса.
— Залиш їх. Ти не поїдеш із ними в медовий місяць, — Джулс закотила очі.
— Це було б тривожно в багатьох відношеннях, — додала Бріджит.
— Ніхто не цінує мої хороші ідеї, — пробурмотів Джош. Він подивився на Різа з надією. — Ларсен?
— Дозволь мені сказати так, — сказав Різ. — Якби ти спробував поїхати за мною і Бріджит у наш медовий місяць, я б викинув тебе з літака після зльоту. Без парашута.
Сміх застряг у мене в горлі, але я відволіклася від решти суперечок моїх друзів, коли Крістіан розвернув мене і поклав руки мені на стегна.
— Твої друзі — це щось, — він звучав наполовину здивовано, наполовину приголомшено, хоча Алекс і Різ теж були його друзями.
— Вони... унікальні, — зі сміхом визнала я. — Але я люблю їх.
Якимось чином четверо незнайомиць, які випадково потрапили в одну й ту саму кімнату в гуртожитку на першому році навчання в коледжі, перетворилися на те, чим ми є нині: прекрасно заплутана, абсолютно недосконала сім’я, що пройшла через нашу частку злетів та падінь, але подолала їх.
Був час після випуску, коли я хвилювалася, що наша дружба зруйнується за межами кампусу і структури нашого життя в коледжі. Роки довели, що це не так. Насправді наша дружба зміцнилася після перевірки реальним життям. Наталя була моєю сестрою по крові, але Ейва, Бріджит і Джулс завжди будуть моїми сестрами за вибором.
— Якщо ти готова, я хочу відвести тебе кудись після прийому, — сказав Крістіан, відволікаючи мене від моїх думок. — Це буде швидка поїздка. Максимум два дні.
Мої брови піднялися.
— Куди?
— Це сюрприз, — він поцілував мене. — Довірся мені.
Я так і зробиа.
— Я маю сфотографувати цей момент, — протягнув Різ, проходячи повз нас із Бріджит. Мої друзі об’єдналися, щоб потанцювати після того, як музика змінилася на повільну пісню, і двоюрідна сестра Ейви Фарра та її чоловік Блейк відтягнули її й Алекса. — Одурманений Крістіан Гарпер. Який вигляд. Я маю повідомити про це в мережу випускників Harper Security. Хлопцям би сподобалося.
— І це говориш ти, Ларсен. Хіба я не бачив твоїх фотографій на королівському чаюванні минулого тижня? Із кішкою на колінах, не менше, — Крістіан звузив очі.
Вилиці Різа залилися фарбою.
— Це було не чаювання, — проричав він. — Це була обідня церемонія й Медоуз засмучується, коли ми занадто довго залишаємо її саму. Принаймні, я не скупив увесь цей клятий пирій у продуктовому магазині...
Бріджит спіймала мій погляд і похитала головою.
— Чоловіки, — одними губами промовила вона, вираз її обличчя виражав роздратовану прихильність.
Я придушила сміх.
Хлопці ніколи б у цьому не зізналися, але своїми образами і суперечками вони виявляли прихильність одне до одного.
І поки я розгойдувалась під музику в обіймах Крістіана, прислухаючись до втішного рокоту його голосу і знайомого теплого сміху моїх друзів, я відчула те, що вислизало від мене більшу частину мого життя.
Щастя в його найчистішій і найповнішій формі.