Спотворена брехня

Щоразу, коли зі мною траплялося щось хороше, щось жахливе ховалося за лаштунками, чекаючи, щоб стягнути мене з висоти.

Мої стосунки з Крістіаном досі були ідеальними, але частина мене чекала неминучого краху.

— Це реально, — він притулився ротом до основи мого горла. — А якщо й ні, то я знайду спосіб втілити це в реальність, — його поцілунки пропалювали шлях вгору по моїй шиї до рота. — Немає нічого, чого б я не зробив для тебе, Стелло.

Моє серце розширилося так швидко й переповнилося, що я подумала, що воно ось-ось вибухне.

— Я знаю, — прошепотіла я.

Крістіан закарбував легкий поцілунок у моїх губах, перш ніж ковзнув рукою по моєму стегну.

— Добре. А тепер... — він зачепив пальцем шнурок мого бікіні. — Давай заспокоїмо твій гіперактивний розум, добре?

Повітря змінилося. Жар заглушив м’яку емоцію, що виникла мить тому, і раптово моя шкіра, що розчервонілася, перестала мати нічого спільного з сонцем, що сяяло над головою.

— Як ти пропонуєш нам це зробити? — я вигнула брову, намагаючись зобразити холоднокровність.

— На човні повно мотузок, метелику, — його зла посмішка звивалася чуттєвою цівкою диму в моєму животі.

Пропозиція з болісною наполегливістю пульсувала між моїх стегон. Він знав, що мені подобається бути зв’язаною, але...

— Тут? — пискнула я.

Ми були у відкритому морі. Навколо нікого не було, але хтось міг підпливти будь-якої миті.

— Ніхто нас не побачить. Обіцяю, — Крістіан уважно спостерігав за мною, його очі здавалися калюжками золотистого бурштину в сонячному світлі. — Ти мені довіряєш?

Мій пульс шалено бився, але після довгих вагань я кивнула.

Якби він сказав, що нас ніхто не побачить, ніхто б нас не побачив. Я ніколи не говорила йому, бо не хотіла роздувати його его до масштабів Юпітера, але я була переконана, що Крістіан може збити зірки, якщо захоче.

Мої побоювання розтанули, коли я відчула перший укус мотузки на зап’ястях. Я зняла бікіні за його наказом і лягла обличчям догори на м’яке сидіння наприкінці човна, а він зв’язав мої зап’ястя над моєю головою.

Що тугіші він зав’язував мотузки, то мокрішою я ставала.

Раніше я соромилася або ніяковіла через свої сексуальні нахили, але спілкування з Крістіаном позбавило мене більшої частини цих переживань. Він ніколи не змушував мене почуватися погано через те, чого я хочу в ліжку. Він виштовхнув мене з моєї зони комфорту і прийняв мої фантазії так глибоко, що вони здавалися нормальними — що так і було, згідно з моїм онлайн-дослідженням, але була різниця між знанням чогось і відчуттям цього.

Тим не менш, моє тіло напружилося від здивування, коли я побачила шовковий шарф у його руках.

— Якщо хочеш, щоб я зняв його, скажи мені, — сказав Крістіан.

— Добре, — мій голос звучав вище, ніж зазвичай.

Мені ніколи не зав’язували очі під час сексу. Думка про те, що я не бачу навколишнього світу, змусила мій шлунок перевернутися, але напруга спала, коли він пов’язав мені очі шарфом.

Натяку сонячного світла, що просочується крізь тонкий шовк, було достатньо, щоб допомогти мені розслабитися.

Я чекала.

І чекала.

Я чула, як Крістіан рухався у човні, але не торкався до мене.

За відсутності візуальної стимуляції всі мої думки звернулися до того, наскільки я була вразлива у той момент. Мої руки зв’язані, очі заплющені, моє тіло оголене і відкрите його погляду.

Він міг зробити зі мною все, що хотів.

Передчуття пробігло по моїй шкірі.

Я почула тихий дзвін і кроки, що наближалися.

Мої м’язи напружилися в очікуванні...

М’який звук здивування вирвався, коли щось холодне притулилося між моїми грудьми.

Кубик льоду.

Він не торкнувся моїх сосків, але вони тут же затверділи від холоду. Вони впиралися в мою верхню частину бікіні, настільки чутливі, що тертя викликало поколювання прямо в серці.

— Сьогодні спекотний день, — ліниво сказав Крістіан. — Нам потрібно охолодити тебе, перш ніж ми почнемо.

У мене перехопило подих, коли він протягнув кубик льоду вниз до мого живота, потім знову вгору, знову і знову, поки він не розтанув на моїй шкірі.

Я почула ще один дзвін, за яким послідувало ковзання ще одного кубика льоду по моєму соску.

Тремтіння пробігло по всьому тілу.

Мої соски більше не були просто твердими, вони були майже болючими від бажання, коли він обводив їх кубиком і водив ним по твердих вершинах. Коли я вже не могла більше терпіти, коли задоволення і біль перетворилися на нестерпне печіння, вологе тепло рота Крістіана замінило холод.

Раптова зміна температури послала ударні хвилі по моєму тілу.

— Крістіане, — видихнула я. — О боже.

Це був не тільки лід, тугі мотузки на моїх зап’ястях або те, як я тягнула і звивалась, що робило все неймовірно еротичним. Це була гра між гарячим і холодним, загострення моїх почуттів через пов’язку на очах і те, як він не поспішав, приносячи задоволення кожному дюйму мого тіла.

Шия, груди, живіт... на той час, коли він рушив між моїми ногами, я вже була мокрою, слизькою сумішшю від збудження й розталого льоду.

Звук між зітханням і вереском піднявся вгору по моєму горлу, коли він провів нагрітим кубиком по моєму набряклому клітору.

— У тебе найкрасивіша вульва, яку я коли-небудь бачив, — Крістіан застогнав. — Відкрийся для мене ширше, мила.

Я розсунула ноги далі й він заштовхнув лід всередину мене, водночас всмоктуючи мій клітор у рот.

Один кубик льоду. Одне клацання язика. Один рух його руки вгору, щоб вщипнути мій сосок.

Це все, що знадобилося.

Мій рот розкрився в безмовному крику, коли мій оргазм вибухнув у мене перед очима і пройшов по моєму тілу електричними хвилями. Це було схоже на те, що відчуття були настільки інтенсивні, що позбавили мене можливості кричати, задихатися або робити що-небудь ще, окрім як горіти у вогні, такому гарячому, що я розсипалась прямо на палубі човна.

Ні думок, ні слів, тільки безкісткова купа насолоди.

Оргазм тривав, здавалося, вічність, але коли він, нарешті, вщух, звук хлинув назад оглушливою хвилею.

Я глибше занурилася в подушку, мої груди здіймалися від переривчастого дихання.

Я була така приголомшена, що не чула, як Крістіан змінив позу, поки він не закинув мої ноги собі на плечі.