Страница 119 из 167
Мені було легше кінчити, коли я терлася об щось, а не пальцями, і твердий тиск на мій клітор, змішаний з брудними, неохайними звуками мінету, з кожною секундою підштовхував мене все вище до звільнення.
Я промокла до нитки і, ймовірно, забруднила його штани, але я була занадто загублена в тумані жадання, щоб звертати на це увагу.
— Я відчуваю, наскільки ти мокра, — Крістіан відкинув мою голову назад, так, щоб я подивилася прямо на нього, мої очі сльозилися від того, що я так глибоко його в себе. — Тебе це заводить, га? Притискаєшся до моєї ноги, поки давишся моїм членом?
— Мммф, — мій приглушений стогін схвалення обірвався, коли він різко відірвав мене від себе, підняв і одним плавним рухом притиснув до вікна.
Бажання накопичилося між моїми ногами від притискання скла до моєї щоки й тепла його спини.
Я любила, коли він був таким.
Грубий. Вимогливий. Звір без клітки.
Крістіан зірвав бретельки моєї сукні з плечей і стягнув ліф донизу, оголюючи груди.
— Коли ти кінчиш... — іншою рукою він задер спідницю і зачепив пальцем пояс моєї спідньої білизни. — Це буде мій член у твоїй піхві, а не в горлі.
Я почула розрив мережива і безпомилковий розрив фольги. Потім він опинився всередині мене, занурюючись в мене так глибоко і жорстко, що у вітальні пролунали звуки моїх криків. Мої руки вперлися у вікно, яке запітніло від мого важкого дихання.
Воно було зроблене з тонованого скла, щоб люди не могли зазирнути всередину, але все ж було щось чудово брудне в тому, що мене беруть біля нього, поки люди живуть своїм життям зовні, не звертаючи уваги на те, що відбувається над їхніми головами.
Крістіан люто вдарився в мене різкими, жорстокими поштовхами, які перетворювали мої думки на ніщо. Від витонченого генерального директора не залишилося й сліду. Ніяких костюмів, ніякої ввічливої чарівності. Тільки його член, що заповнював мене, і його рука, яка стискала моє горло, поки він трахав мене, наче тварину, ззаду.
Його довжина напружила мої внутрішні м’язи, і я встала навшпиньки, намагаючись занурити його в себе глибше. Кожен дотик моїх затверділих, як камінь, сосків до холодного скла надсилав нову іскру в пекло біля основи мого хребта.
Різке дихання і жалібне скиглення змішувалися з ляпасами плоті об плоть і вологими, слизькими звуками його члена, що входив у мене.
Брудна симфонія кружляла навколо нас, тягнучи мене все вище і вище, поки я не досягла оргазму.
— Крістіане, будь ласка. — хватка на моєму горлі вкрала мої крики і перетворила їх на хрипкі благання. — Мені потрібно... я збираюся...
Я втратила залишок фрази через нову хвилю задоволення, коли він потягнувся, щоб погладити мій клітор.
Один раз. Двічі. Достатньо, щоб посилити біль, але недостатньо, щоб розірвати повідець на моєму опухлому звільненні.
— Я люблю, коли ти так солодко благаєш мене, — він уткнувся обличчям у мою шию і прикусив шкіру. — Тобі потрібно кінчити, а?
— Так, — моя відповідь вилилася в ридання.
— Тоді будь хорошою дівчинкою і штовхни мені цю симпатичну маленьку кицьку.
Я підкорилася, не думаючи. Я вигнула спину, щоб трахнути його у відповідь, поки він схопив мене за стегна обома руками і смикнув на себе. Викрики і схлипи, що зривалися, виривалися з мене, коли моє тіло тряслося, як у ганчір’яної ляльки, від об’єднаної сили наших зусиль.
— Саме так, — простогнав він. — Ти маєш такий гарний вигляд ось так, широко увібравши мій член всередину цієї тугої кицьки.
Електрика замінила кров у моїх жилах. Я була освітлена зсередини, живий дріт відчуттів, який він розігрівав усе сильніше з кожним поштовхом.
Крістіан стиснув моє горло міцніше, коли він простягнув руку і вщипнув мене за сосок іншою рукою.
— Кінчай для мене, мила.
Це все, що було потрібно.
Мій оргазм нарешті вирвався на свободу. Він вирвався з обмежувачів і поглинув мене цілком, посилаючи хвилю жару від верхівки до кінчиків пальців ніг. Моє тіло зігнулося від сили задоволення, і я б звалилася на землю, якби Крістіан не підтримував мене.
Я все ще відходила після оргазму, коли він повернув мене і підняв так, що я виявилася притуленою спиною до скла, а мої ноги обвилися навколо його талії. Він ще не кінчив, але його рухи стали м’якшими.
— Мені подобається відчувати, що ти кінчаєш для мене, — він пройшовся доріжкою поцілунків від шиї до губ. — Ти страшенно ідеальна.
Слова вдарили мене кудись глибоко й уразливо.
Емоції застрягли в мене в горлі, але я обвила руками його шию і осідлала його швидше. Мені було зручніше брати на себе ініціативу, ніж досліджувати почуття, які його заява вивела на поверхню.
Дихання Крістіана збилося. Його м’язи напружилися і я відчула, як він пульсує всередині мене, перш ніж він нарешті кінчив із гучним стогоном.
Ми обіймали одне одного, коли заспокоювались, наша шкіра була слизькою від поту, і наші чола притиснулися одне до одного, поки ми переводили подих.
— Отже, — видихнула я. — Ти почуваєшся більш розслабленим?
Його сміх струсонув мою шкіру і змусив мене посміхнутися. Мені подобалося викликати в нього справжній сміх. У наші дні це відбувалося частіше, але все ще було предметом для гордості.
— Так, метелику. Це так.
— Добре, — я чіплялася за нього, поки він ніс нас у душ.
Якби я була з кимось іншим, я б ніколи не знайшла в собі сміливості зробити те, що щойно зробила. Страх бути відкинутою був би занадто сильним, навіть якби це був хтось, з ким я зустрічалась. Але це було однією з моїх улюблених речей у Крістіані. Я могла бути тою, ким я була, і ким я прагнула бути рівною мірою.
Мені ніколи не доводилося хвилюватися, коли я була із ним.